Читати книгу - "Основи некромантії. Академія темної магії, Велена Солнцева"

Зі слів Ара зробила висновок, що треба бути дуже обережною, не хотілося щоб через мене постраждала подруга. Нехай навіть її чоловіка я практично не виношу, надто авторитарний для свого віку, хоча вона з ним якось справляється.

Ледве придушивши зітхання, вирішила що настав час скористатися ванною, і нарешті привести себе в порядок.

-А що це за фея була у жіночому гуртожитку?

Мені справді було цікаво, вирішила що цілком можу і слухати і роздягатися, бо від одягу який всього за добу перетворився на лахміття, буквально шкіра свербіла. Скинула сорочку, залишившись у натільній сорочці, і вже почала стягувати штани, як почула обурене.

-Ти що робиш?

Здивовано глянула на Ара.

-Хочу піти у ванну. - знизала плечима, що з ним не так, я ж не ворона, щоб він спокусився на моє по ідеї лисе в його розумінні тіло, у мене ні пір'їнки не було. - То що там із феєю? Вона не здалася тобі трохи дивною? На перший, та й на другий погляд гарна, а якщо придивитися, є в ній щось таке ... - поводила в повітрі рукою, не в змозі підібрати слова яке саме.

Ар, мабуть вирішивши що раз я не соромлюся його присутності, то і він не буде, уважно дивився на практично роздягнуту мене.

-Вона зі світлих фей, взагалі тут на диво багато світлих. Але ти маєш рацію, є в ній щось темне, хоча все одно бісить. - ворон прицокнув дзьобом.

Скинувши із себе натільну сорочку, пішла у ванну.