Книги Українською Мовою » 💙 Любовне фентезі » Одна година на бажання, Ді Мія 📚 - Українською

Читати книгу - "Одна година на бажання, Ді Мія"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Одна година на бажання" автора Ді Мія. Жанр книги: 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 17 18
Перейти на сторінку:

- Я ж казав, що я їм не по зубах. - Усміхнувся він кутиками губ. - Взагалі, спасибі вам з Адріаном, Даніель із патрулем встигли вчасно, поки ми повністю не розгромили арену. Одного з повітряників спіймали, одному вдалося втекти. Але його обов'язково знайдуть! - Додав він, побачивши переляк на моєму обличчі. - А крила... - Він показав рукою на кулон, що звисав з його шиї. - Цей чудовий артефакт, краще за всіх уміє приховувати те, що не повинні побачити звичайні люди.

- Так ось чому про вас ніхто не знає!  - Я пильно глянула на артефакт, що висів на його шиї. 

Дивно, кулон як кулон. Нічого особливого. Я простягнула руку до його спини, але відчула тільки порожнечу. Дивно, я думала вони просто стали невидимими.

 Дарен усміхнувся, зрозумівши, що я роблю. Ніжно взяв мене за руку, притягнув до себе й міцно обійняв. Я відчула як він вдихає запах мого волосся і завмерла.

- Я сумував! - Прошепотів він мені на вухо й моя шкіра вкрилася мурашками.

- Я теж! - Відповіла я тихо притулившись головою до його широких грудей.

- За ці тижні в мене був час подумати і я зрозумів, що закохався в тебе й хотів би пізнати тебе краще та частіше бути поруч з тобою! Навіть якщо доведеться перебратися в цей світ. Я піду на це! - Тихо видихнув мені у вухо Дарен.

 Я шоковано відірвалася від чоловіка та глянула в його очі. І тут мене відвідала думка, яка іноді, як нав'язлива муха забігала в мою голову.

- Навіть якби ти не знав цю всю лабуду про "призначене кохання"? Що хтось там за нас вирішив, що ми один одному підходимо? Чи, як там Адріан розуміє це все?

- Не знаю хто там кому призначений, а мене зачепило, спочатку те, що ти не знала хто я. Було цікаво поговорити нарешті з тим хто тебе не знає та не лізе одразу цілуватися.

 Я фиркнула.

- А потім ця твоя фраза про "кохання на годину". - Продовжував він дивлячись на мене сяючима очима. - Залишила мене з інтригою і я вже ні про що не міг думати як про це питання й про тебе. Потім я побачив тебе в залі біля цього кретина. Клянуся, я готовий був розірвати його на шматки. Я не усвідомлював ще тоді звідки ця злість з'явились у мене. Але тепер то я розумію, що вже тоді був зачарований тобою та не хотів ні з ким ділити. А потім ця кровожерлива тварюка ледь не забрала тебе в мене, хоча тебе ще в мене й не було. - Він насупився та стиснув щелепу й погладив мою руку своєю великою долонею. - У мене ніби планка опустилася, а на очі впала пелена. Я тоді її мало сам не роздер на шматки. Вчасно втрутився патруль, чорт би їх побрав. Ні що б на кілька хвилин раніше. - Він тяжко видохнув і його лице розслабилося, а кутики губ поповзли наверх. -  А потім, ти така безпорадна, але в той же момент така зухвала й сильна. Загалом у мене не було жодного шансу не закохатися в тебе. Навіть якби це була звичайна зустріч, а не "доля". Я б все одно помітив тебе.

- Через білу сукню? - Хихикнула я.

- Звісно ж через неї! - Розреготався він.

 Ми ще трохи посиділи на лавці, тримаючи одне одного за руки, послухали декілька пісень та пішли вздовж набережної, обіймаючись.

 Різко подув холодний вітер й одразу зник. Я зіщулилася, обернувшись. Але все було як завжди тихо та спокійно, а на морі не було жодної хвилі, повний штиль. Дарен обійняв мене за плечі, нахилився та поцілував.

 О який же солодкий та бентежний виявився цей поцілунок й такий довгоочікуваний. Я навіть згадала свій сон.

- Не хвилюйся, я тепер завжди буду поруч. - Ніжно промовив чоловік дивлячись на мене розширеними зіницями.

 І я розслабилася й нарешті дозволила собі побути м'якою слабкою жінкою. Але тільки поки що. Що б не розслаблявся, ага. А то хто там знає цих крилатих чоловіків. І полюбив він мене такою, значить все нормально, з характером ознайомлений - притензій немає. Я зловтішно посміхнулася й обійняла його міцніше.

- Дарене, а ти вмієш грати на барабанах із заплющеними очима?

 Він здивовано підняв брову.

- Ніколи не пробував, може й вмію А що?

- Є в мене одна ідея... - Я розсміялася та потягнула його за руку за собою.

 Світло ліхтарів осяювало нашу дорогу, а мелодійна пісня вуличних музикантів лунала як саундтрек нашої історії, тільки титрів не вистачало.

 

 Рудоволосий чоловік стояв й дивився на перстень, що палав червоним, коли той згас, він перевів погляд услід парочці, що віддалялася. Посміхнувшись повернувся в інший бік і пішов геть. Залишалося ще трохи...
 

 

*******************************

Любі, ось і закінчилась ця невеличка історія. Сподіваюсь, вона вам сподобалась. Буду рада вашим зірочкам, коментарям і якщо книжку не видалите зі збережених, а перенесете в прочитане. Це допоможе мені в її просуванні. )

Ці світи і персонажів ви можете зустріти в дилогії "Готель Світів" та в циклі "Літопис п'яти світів Лірілеї", який я планую доповнювати подібними історіями.

Хотіли б ви почитати про брата Дафни детектива Нейта? Або дізнатись, як справи у головних героїв цієї історії?

Чекаю на ваші відгуки та сподіваюсь зустрітись з вами ще. Дякую, що дочитали до кінця!) До зустрічі!)

Кінець

1 ... 17 18
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Одна година на бажання, Ді Мія», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Одна година на бажання, Ді Мія"