Читати книгу - "Чарівна Лоліта: Тіні Королівства (частина 1), Віккі"

Максуд стиснув рукоятку меча, його погляд був рішучим.
— Ми не здамося, — сказав він, дивлячись на Кассандру. — Ти обіцяла показати нам шлях, і ми його пройдемо, але ти нас не зламаєш.

Кассандра усміхнулася у відповідь, але її усмішка була позбавлена тепла.
— Зламати вас? — запитала вона з насмішкою. — Ні, ви занадто сильні для цього. Але змусити пройти через випробування, які покажуть, хто ви насправді... Це інше діло.

Вікторія відчула, як її серце забилося сильніше, а всередині виникло відчуття тривоги. Кожен її рух був, як на вагах, і вона знала, що тепер їм доведеться зробити вибір — довіритися Кассандрі або боротися за свою свободу.
— Що це за випробування? — запитала вона, не приховуючи своєї тривоги.

Кассандра зробила крок назад, її тінь розтягнулася по стінах.
— Ви будете стикатися з тим, чого боїтеся найбільше, — промовила вона, і в її голосі прозвучала загроза. — Магія в цьому місці живиться вашими страхами. Все, що ви тримали в собі, вийде назовні. Будьте готові.

Ема зітхнула і подивилася на своїх друзів. Вона відчувала, як магія кільця починає тягти її в темні глибини її душі. Вона не розуміла чому, але кільце було, як магніт, і її свідомість зміщувалася до його сили.
— Нам потрібно бути обережними, — сказала вона, оглядаючись на них. — Це місце не просто так. Воно змінює нас.

Максуд, знову уважно оглядаючи навколишнє середовище, відчув, як щось тисне на його плечі. Це місце не було просто темним — воно було живим, і воно стежило за ними.
— Ми повинні рухатись, — сказав він, — йти туди, де ми ще не були. Чим далі, тим менше шансів, що вони нас знайдуть. Вперед!
Але, як тільки вони зробили кілька кроків, з тіні почали виникати фігури, неясні і жахливі, як породження їх найтемніших кошмарів. Вікторія стиснула кулаки, готуючись до бою, але в наступний момент туман навколо них згущувався, і вона зрозуміла, що попереду не лише фізична загроза, але й випробування їхніх душ.
Кожен крок наближав їх до чогось невідомого, і Вікторія не могла не задуматись: наскільки тяжким виявиться шлях, який вони обрали? І якою ціною їм доведеться заплатити за свою свободу?
Але це все була ілюзія. Кассандра зробила так, щоб вони пограли з нею, розгадали загадку. Якщо вони переможуть, Кассандра допоможе їм знайти шлях, якщо ні — чудовиська будуть битися з ними. Вони погодились.
Загадка Кассандри була складною, але Ема, зі своїм яскравим розумом, змогла знайти правильну відповідь. Це була щось на кшталт гри на межі життя і смерті, і хоча вона відчувала на собі пильний погляд Кассандри, її інтуїція підказала, що розгадка — це їх шанс. Коли вона вимовила відповідь, у повітрі зависла напружена тиша, а сама Кассандра замерла на мить.
Але потім її обличчя змінилося від злості. Вона відчула — перстень було у Еми. Це перстень, її темне кільце, яке давало їй силу, було втрачене, а тепер, здавалося, воно повернулося в чужі руки. Кассандра вибухнула люттю.
— Ти... вкрала моє дорогоцінне! — закричала вона, її очі засвітилися яскравим світлом. — Злодійка! Це кільце належить тільки мені! Ти не розумієш, що ти зробила!
З цими словами Кассандра махнула руками, і навколо них закружляли камені, немов сама земля піддавалася її владі. Камені почали летіти в бік Еми, і вона ледь встигла відскочити в бік, ухиляючись від їх руйнівної сили.
Максуд і Вікторія швидко зорієнтувались, розуміючи, що стояти і чекати небезпеки — не варіант. Ема вже була під загрозою, і кожен удар каменю міг стати останнім. Вони вирішили діяти.
— Біжи, Емо! — крикнула Вікторія, її голос був сповнений рішучості. — Ми з Максудом відволікаємо її!
Максуд вихопив свій меч, готуючись до бою. Але йому було ясно, що з Кассандрою вони не зможуть впоратися так просто. Ема з Вікторією побігли в бік, прикриваючись камінням і уникаючи нападів, тим часом Максуд став на шляху Кассандри, намагаючись не дати їй слідувати за ними.
— Відступіть! — кричав він. — Ми не віддамо вам перстень!

Кассандра люто ричала, але її увага все-таки відвернулася від переслідування Еми. Вона подивилася на Максуда та Вікторію з ненавистю і, побачивши їхню рішучість, зрозуміла, що тут потрібна не тільки сила, але й хитрість.
Але Ема, все ще тримаючи перстень в руках, відчула, як його темна енергія проникає в її тіло. Магія кільця пробуджувала в ній щось темне, що підштовхувало її до дій, яких вона боялася. Вона знала, що якщо не позбудеться кільця, то воно може поглинути її душу.
— Емо, не піддавайся! — закричала Вікторія, розуміючи, що кільце занадто сильно впливає на її сестру. — Ти повинна залишити його!
Але Кассандра не збиралася їх відпускати. Вона кидала камені, намагаючись позбавити Ему перстень, але кожного разу вони відхилялися, як якщо б з кожним разом Ема ставала сильнішою.
— Ти не зможеш втекти, — сказала Кассандра, її голос був сповнений загрози. — Ти не зрозумієш, що відбувається, поки не станеш частиною цього світу.
Ема, стискаючи перстень в руках, зробила останній крок. Її очі спалахнули темним світлом, і вона відчула, як сила кільця починає брати контроль над її розумом. Але раптом вона зупинилася і згадала слова Вікторії.
Ема не викинула перстень, а темне перстень допомогло перемістити її, Вікторію та Максуда в інше місце. Потужна магія кільця почала діяти, і простір навколо них став викривлятися. Вихор темної енергії підняв їх у повітря, і вони відчули, як світ навколо зникає, поступаючись місцем новому, невідомому простору. Як тільки вихор вщух, вони опинилися в зовсім іншому місці — у чарівному лісі.
— Де ми? — запитала Вікторія, відчуваючи тривогу.
Максуд, ощупуючи землю, відповів:
— Ми в лісі. Але нам потрібно бути обережними.
Ема тримала перстень міцніше і відчувала дивну зв'язок з ним, ніби воно вело їх кудись. Але куди — це було ще більшим питанням.

Сміливий Гном звільнив свій народ, і гноми почали битися. Один з них сказав Сміливому Гному:
— Іди, захисти Лолиту, вона наша надія.
Сміливий Гном пішов разом з друзями, але раптом Король Троль схопив Лолиту і сказав:
— Королева буде рада отримати твоє серце!
Він спробував поранити її, націливши зброю прямо в серце, але Лоліта виставила свою силу, і її магія осліпила Короля Троля, що призвело до його смерті. Лоліта з ранами поспішила втекти з друзями в ліс, але, озирнувшись, помітила, що Вікторія, Максуд і Ема не з ними. Лоліта була в розпачі, але її подруги, Сьюзі і Мія, міцно тримали її і сказали:
— Ми знайдемо їх. Напевно, вони шукають нас.