Читати книгу - "Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– У кого чорний усок, тому риби шматок; в кого сива борода, тому юшки шкода.
– Спить, як полоханий заєць.
– То чудо, кум, а не рак: одного рака повна торба й клешня висить!
– Куди б лис не вліз, скрізь увиє.
– Казав окунь карасю: не поспішай, бо встигнеш!
– Любиш охоту – ходи по болоту!
– І дощ не злякає, як рибалочка чекає!
– Поки зайця заб’ють – вола з’їдять!
– Мій карасик за твою щуку більший – у кожного своя мірка.
– Бажання мисливця і ведмедя не збігаються.
– Дай, Боже, пити, та не впиватися, а з риболовлі з рибою повертатися!
– Чим більший звір, тим більше на нього мисливців.
– Наперед невода рибу не лови.
– Коли мисливець повертає з лісу і несе гриби, не питай, чи вдалим було полювання.
– Спасибі за рибу, а за раки нема дяки.
– Як малий у зайця хвіст, більше не прибуде; як дурив нас хитрий лис, так дурити буде!
– Пошли, Боже, карася і линка, щоб не сварилася жінка!
– Добрий пес і поганого мисливця умілим зробить.
– Добре, куме, ось тобі загадка: Сидить баба на ізу, розверзнула ковизу: лізьте раки-четвертаки – на базар повезу. Що то є?
– Верша! Аж тепер і тобі загадка: Чортове пір’я і м’ясо занесло. Що то?
– То, куме, качка полетіла собі над озеро після твого невдалого пострілу! Але не ображайся, я тобі вірша подарую, «Мисливський романс» називається:
Цей недоспіваний романс Про лісникову теплу хату, Куди приніс замерзлу Вас, Щоб від морозу врятувати. Я пам’ятаю дивну ніч, Як ми у лісі заблукали. І лісникову теплу піч, Що нас до ранку колисала. Тоді я з Вами був на «ти», Я Вас закохано голубив. У двері дерлися чорти, Вовки і тигри шаблезубі… А ми – в хатинці лісника! І нас ті жахи не лякали. Ваш теплий бік… моя рука… В ту ніч ми спали і не спали… Цей недоспіваний романс У кольорах щоночі сниться. До скону днів кохаю Вас, Моя улюблена… рушниця!– А я тобі, куме, віршем і віддячу. Рибальським, про юшку:
Дід Охрім до столу сів: – От би, юшечки поїв! Короп, окуні, йоржі — Їжа добра, до душі! …Внук Микола землю рив, Налопатив черв’яків. Даня вудку відшукав, Міцно жилку прив’язав. А сусід, коваль Петро, Дав на поплавок перо. ДеУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок», після закриття браузера.
