Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Твоя Марія... і Кіб 📚 - Українською

Читати книгу - "Твоя Марія... і Кіб"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Твоя Марія... і Кіб" автора Аліна Миколаївна Болото. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 17 18 19 ... 56
Перейти на сторінку:
міцно притискав до грудей новітній гравітаційний конструктор.

— Оце — дядько Дар! — життєрадісним голосом сповістив Конов. — Зараз він вас погодує і пограється з вами! — Болонка злостиво дзявкнула. У Дара похололо всередині: спілкуватися з дітьми він не вмів. Конов передав дівчинку Дару й дружньо поплескав хлопчиків по плечах. — Зараз дядько Дар покаже вам наш корабель!

Болонка несподівано вереснула, випручалася з рук хлопчика й помчала по коридору з пронизливим гавкотом. Ватіш озирнувся і побачив, як майнув хвіст бананоїда. Надія на те, що бараноїд, можливо, й не прийме собачку за омнікада, була надто мала. В іншому разі вартість болонки, без сумніву, вирахують із пілотської платні.

— Що там? — спитав він Конова, киваючи в бік «Лорі».

— Схоже, всі на гарній дозі! — похмуро відповів той. — 3 екіпажем включно. Суцільна вакханалія веселощів. Зараз я кого-небудь спіймаю і візьму кров на аналіз. Поки прибудуть рятувальники, можливо, ми вже знатимемо, чим ці яхтсмени накачалися!

— Допомогти?

— Та, мабуть, сам упораюсь. Вони не агресивні. Займайся дітьми!

Конов підвів стиснутий кулак на знак вітання і зник у шлюзовій камері. Власник болонки смикнув Ватіша за кишеню:

— А ви, дядьку, не бійтеся! Міккі вашого кота не з’їсть!

Даруа посміхнувся якомога ширше й подумав, що за свого «кота» він би так не поручився.

8

Кают-компанія «Лорі» могла вмістити не двадцять осіб, а вдвічі більше. Величезний стіл займав центральну її частину. Але сьогодні на столі розташувалися не чергові страви космофлотівської кухні, а надто вибагливі композиції з оголених тіл. Шість пар кохалися під мелодійне цвіріньчання музики денджу. Конов гмикнув і ввімкнув акустичну систему скафандра на повну потужність.

—  Є тут власник яхти Отто Симсон? — гримнули динаміки гермошлему.

Ніхто навіть голови не повернув. Конов ступив кілька кроків уперед і відірвав від блондинки міцного мускулястого хлопця. Хлопець спробував наосліп вцілити Конову в щелепу, але завив від болю, затрусив забитою рукою. Блондинка гнівно заверещала й спробувала вкусити руку Конова, але скафандр успішно відбив і цю атаку.

— Агов, діти гріха! Де тут капітан чи господар яхти?

Хтось позаду стрибнув Конову на плечі, Олександр нагнувся, зробив блискавичний рух, і нападник звалився у зсунуті крісла. Жінки хором заверещали, музика обірвалася.

Конов оглянув кают-компанію і відзначив про себе, що троє учасників сексуального бенкету безсумнівно неповнолітні. Лише один з чоловіків за віком годився іншим секс-марафонцям у дідусі. Саме до нього й попрямував Конов, відкидаючи з дороги деталі одягу.

— Ви — Отто Симсон?!

Сластолюбець відчайдушно затрусив головою, намагаючись прикритися від Конова тілом партнерки.

— Я — Нешис! Атейрі Нешис!

— Де Симсон?

— В оранжереї!

— Квіточки нюхає?

На запитання ніхто не відповів. Зіпхнувши з себе партнерку, Нешис сховався під столом. Конов повернув партнерку до себе:

— Покажи мені оранжерею!

Дівчинка заплакала, відштовхуючи Конова і намагаючись прикритися руками. Конов нахилився, підібрав з підлоги комбінезон і жбурнув їй. Усе ще плачучи, вона натягнула одяг, сповзла зі столу й зашкутильгала до дверей. Конов пішов за нею, та біля дверей озирнувся й мовив:

— Сподіваюсь, я не надто вас потурбував?!

У відповідь гримнула денджу, і пари повернулися до перерваного заняття.

9

Дівчинка спотикаючись брела попереду коридором. Конов спробував заговорити з нею, але вона злякано відсахнулася й знову залилася слізьми. Тоді Конов залишив спроби спілкування і просто почав розчиняти двері кают. Дві з них були порожні, третя замкнена, а біля дверей четвертої на підлозі долілиць лежала темноволоса жінка. Конов підскочив до неї і перевернув. Жінка виявилася мертвою. Сліди пальців на шиї свідчили про те, що нещасну задушили.

Поки Олександр оглядав тіло, почулося тупотіння: провідниця втекла. Олександр пошепки вилаявся, опустив тіло на підлогу, штовхнув двері каюти й переконався, що вона теж замкнена. Конов зі злістю вдарив у двері металевим кулаком і почув у відповідь відчайдушний гавкіт. Схоже, в каюті замкнули собаку.

Конов ще раз нахилився над тілом. Жінка років тридцяти була вбрана в дорогу темно-синю сукню. До одного з аметистових браслетів, які прикрашали її тонкі руки, було пристебнуто ключа. Конов відчепив пластинку й підніс її до замка, який писнув, — песик у каюті загавкав голосніше.

Двері втиснулися в стіну, й Конов побачив спрямований на себе випромінювач. Короткоствольний. Не мисливський. Болонка спробувала вчепилася Олександрові в ногу, але наткнулась на метал і відскочила зі скавулінням.

Конов перевів погляд на руки, що стискали випромінювач — лише маленькі рученята, які тремтіли, над силу втримуючи важку зброю.

— Все гаразд, хлопче! — сказав Конов. — Я — друг!

Випромінювач вистрілив. Тієї ж миті Конов зробив стрибок, і вибив зброю з рук хлоп’яти. Якби не тремтіння рук юного стрільця, скафандр цієї системи не врятував би Конова від пострілу впритул.

Болонка захлиналася гавкотом, атакувала ноги Олександра і вже хрипіла з люті. Він спіткнувся об вгодований тулубець песика й мало не впав. Обеззброєне хлопча з криком і плачем позадкувало від постаті в скафандрі. Не усвідомлюючи, що робить, Конов відкинув забрало шолома, став на коліно й простягнув руки:

— Не бійся! Не бійся! Все гаразд! Я тобі нічого не зроблю!

Малюк задкував доти, поки

1 ... 17 18 19 ... 56
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Твоя Марія... і Кіб», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Твоя Марія... і Кіб"