Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Список бажань 📚 - Українською

Читати книгу - "Список бажань"

347
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Список бажань" автора Йон Колфер. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 17 18 19 ... 56
Перейти на сторінку:
Можливо, вам краще звернутись до місцевого перукаря…

Меґ витягла кредитку.

— Відрахуйте всю суму звідси, Наталі.

Наталі підійшла ближче, щоб подивитись на картку. Не впритул, звичайно. Майже чарівна усмішка полегшення з’явилась на її темно-сливових губах.

— Начебто все гаразд. Чого пан бажає?

— Ха! Це ж видно неозброєним оком! Мені потрібно все!

Наталі клацнула пальцями, і двоє однаково вбраних помічників з’явилися біля неї.

— До цього пана треба докласти рук. І, наголошую, терміново.

Меґ умить посадили в надсучасне коричневе крісло, і довкруж з’явилося чимало вичепурювальних приладів. Деякі вона впізнала: фен, лампи, лазерний депілятор. Решта здавалися позиченими з корабля “Зоряних воєн”.

— Вони дуже дзизкотять? — захвилювалась Меґ.

Помічник номер один весело защебетав:

— Ні, ні. Це найновіші моделі, всі зайві звуки в них усунуто. Спеціально, щоб панові було комфортно.

Меґ кивнула головою:

— Гаразд. Не хочу, щоб ця машинерія мене збудила.

* * *

До обіду Лоурі Маккола поголили, постригли, йому почистили обличчя й наклали маску, зробили манікюр і пофарбували волосся у відтінок “пізня осінь”, змитий у шістьох водах. І робили все так, щоб не розбудити старого. Час від часу він прочунювався. Тоді Меґ наказувала йому спати. Лагідно, звичайно, не так, як вона звикла розмовляти з дорослими. Меґ лише дозволила Лоурі підписати рахунок за обслуговування. Бідолаха Маккол! Йому, либонь, снилося, що він виграв у лото.

Зміни були разючі. Навіть Наталі була вражена.

— Якби не вбрання, можна було б подумати, що пан — справжній дублінець.

Найвищий комплімент, на якого міг би сподіватися провінціал від дублінця.

Наступна станція — новий прикид. Час показати цій тундрі, що надворі двадцять перше сторіччя.

Мама завжди любила торговельний центр “Стівенз Ґрін”. Тож Меґ почовгала старими Макколовими ногами вздовж вулиці Ґрафтон, до торговельного центру, й зійшла на другий поверх.

Вона вибрала крамничку, з якої найгучніше лунала музика, і зайшла. Ритм технодансу миттю заполонив її, чи то пак Макколову голову, якщо точніше. Мозок Лоурі нервово здригався уві сні.

— Цить, цить, спи, не треба прокидатися, ще рано.

Стрижена майданчиком голова з пірсінгонутим шнобаком вивалила показати старому, де в центрі продаються вставні щелепи.

— Ти не туди втрапив, моцарте. Тут продається одяг. Для чуваків до ста.

Меґ образилась: урешті-решт всередині старого була вона.

— Моцарте?

Пірсінгоносець затнувся:

— Ну… е-е… знаєш… ти ж уже не молоденький і те де.

Меґ розтулила Макколового рота, щоб щось відповісти, та не змогла. Цей відморожений грінго казав правду. Може, сама вона й належала до цього світу, а ось Лоурі стовідсотково ні. Навряд чи натягнеш на ірландського прем’єра або там на якогось стародавнього фраєра комбатки чи бомбер. У ветеранів свій прикид, він такий само давній, як і ті часи, коли не було плейстейшенів. Веселого мало, але начебто їм у кайф.

Меґ зневажливо поглянула на пірсінгоносця.

— Я хотів був придбати подарунок для… для моєї прапраправнучки. Проте здається, я покладу чималеньку купку грошей десь інде.

Удавши, що розсердилася, Меґ вийшла з крамниці. Вона тішилася з того, на яку довжелезну фразу спромоглась. А вираз обличчя! Єс!

Третя крамничка донизу була “Таунсендз і сини”. Купа застарілого манаття у вітринах. Краватки та інший мотлох. А один із пластикових манекенів був навіть убраний в капелюха. О, це саме воно. Якраз для пана Екс-Маккола.

Вона відчинила двері, все ще вагаючись, усе ще почуваючись малою дівчинкою, за якою протягом її короткого життя уважно стежили не в одній такій крамничці. Кілька снобів снували туди-сюди, у кожного на шиї висів сантиметр. Таки жоден із таунсендців не тягнув на сина.

Один із продавців підійшов до Меґ. Він мав таку саму прикольну борідку, як у мультику. З кишені його сорочки стирчали шматочки крейди.

— Пане, — мовив він зарозуміло так, наче сказати “Чого б ви хотіли, пане?” вимагало неймовірних зусиль.

Меґ примружилась. Як їй триматися? Впевнено, сказала вона собі. Наче ти належиш до цього світу.

— Гаразд, пане… е-е-е… продавцю. Наталі щойно мене постригла. Тепер мені потрібне пристойне вбрання. Костюм, чи що. І жодних капелюхів, бо він мене вб’є. Ну, вбив би, якби міг рухатись. — Меґ нервово захихотіла.

— Пан хоче костюм? Якої фірми?

— Та байдуже, аби не дешевий. Зніміть кошти з моєї кредитки.

І враз усі стали чемно усміхатись. Постягали з ший свої сантиметри, наче Індіана Джонс батоги, і повстромлювали їх Лоурі під пахви.

— Пан бажав би пошити чи придбати готовий?

— Е-е-е… навіть не знаю. Певно, зупинимось на готовому.

— Чудово. Не рухайтесь, будь ласка. З жилетом чи без?

— Не знаю. Певно, без жилета.

— Як пан захоче.

— І пару отих коричневих черевиків. Зі стильними торочками.

— Китицями.

— Угу, саме їх.

— Який розмір?

А оце вже весело. Час сказати щось розумне.

— Розмір? Я забув. Пам’ять трохи підводить. Бачите, я вже такий старий…

— Що навіть не пам’ятаєте, як підписуватись.

— Перепрошую?

— Та ні, нічого. Це я так, жартую.

Меґ здалося, що довкола неї закрутився справжній вихор. Татусь із синками літали довкола, вигукуючи якісь незрозумілі цифри й фрази.

Через кілька нескінченних хвилин перевдягання й підшивання кравці нарешті завершили

1 ... 17 18 19 ... 56
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Список бажань», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Список бажань"