Читати книгу - "Навіщо. What For"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Червонець
— Понял.
Мартинов
— Не понял, а «так точно, товарищ майор».
Червонець
— Понял.
Мартинов
— Тебе на голову в шахте вагонетка не падала?
Червонець (піднімає автомат з парти, дивиться на курок, перевіряє пальцем, далі кладе на місце автомат, Мартинов уважно стежить за його діями — його автомат далеко)
— Пока нет
Мартинов (примирювально)
— Вообще-то «никак нет, товарищ майор», ну да ладно. Твоя бывшая — украинка, оттого злая такая?
Червонець
— Никак нет, товарищ майор, русская. Это я — украинец.
Мартинов
— Что-то я чего-то не понимаю…
Червонець
— Так точно, товарищ майор, не понимаешь. Поехали!
3 сцена
Поле, залишки згорілих машин. Бійці підходять по одному.
Лавр
— Мої всі на пожарці були. Я не встиг до них залізти, якісь секунди, ще й образився, що поїхали. Танк і два ПТУРи. Всіх, всіх немає… Восьмий, Тур, Ред, Бані, Ахім…
Слон
— Если идти в плен, русский офицер дал слово чести, что не убьет. Только что для него честь? Там уже гора автоматов сложена. Раненых берут. Один ко мне подходит, говорит, забинтуй мне голову, чтобы с кровью — пойду как раненый, а то узнают — убьют. Я, говорит, главный герой Майдана.
Велес
— И что ты?
Слон
— Забинтовал. Фуфло он, а не герой. Ты-то как?
Велес
— Буду выходить. Мне в плену делать нечего. Узнают — убьют. Я же раньше опером был, два года как на пенсию вышел. Моих крестных половина ополчения.
Слон
— Вместе пойдем. Мне тоже в плен нельзя. А то еще штабс-капитан Рыбников заговорит во сне на родном японском языке…
Поет
— А я все хотів спитати, де ти так російську мову і літературу вивчив? Батьки?
Слон
— Так Брайтон. Там никто по-английски не говорил. Приехали в чужую страну, но уверены, что все их порусски поймут. «В чужой монастырь со своим уставом». Я поэтому и понял, что тут, на Донбассе, произошло — такое же переселение русских, уверенных, что они у себя дома. Ты идешь или остаешься?
Поет
— Мій дід, батька тато, він до Берліна дійшов, казав, що полон гірше смерті. Ще як мене на строкову в Афган, сказав це на проводах. А дід по матері воював в УПА. Помер у 90 років. Він знав, що ця війна буде. Чекав її. Рік не дочекався. І він би в полон не йшов, скорше себе гранатою підірвав би. До речі, є в кого граната?.. Ну, зайва…
Лавр
— На, тримай.
Поет
— Лишаєшся?
Лавр
— Виходжу. Поспішатиму, бо мене кохана чекає. А гранати в мене три, ну, вже дві. Мені вистачить.
Поет
— Ти що таке надумав?
Лавр
— Ти про що?
Поет
— Про гранати. Я ж по очах бачу.
Лавр
— Ну, я ж гранату кину — кільце лишиться. Ну, чека. І так двічі.
Поет
— То й що?
Лавр
— Обручки нам зроблю. По війні.
Поет(хитає головою)
— Ювелір... Збирай тоді зброю, воду, де що є. Поки тихо, підемо навпростець через поле.
Стрілка (підходить)
— Я з вами.
Поет
— У нас Велес кульгає. Спитай Гая, вони швидше йтимуть. Там всі спецназівці, морпіхи.
Стрілка
— Вони вже пішли. Я просилася, а вони наче недочули… Може, і справді не почули. Там двох точно контузило, а це значить, що в голові гуде… А може, і я тільки подумки...
Лавр
— Так ти ж наче газелькою їхала?..
Стрілка
— Нема вже газельки. Нікого звідти немає… Не питай, бо не стримаюся.
Слон
— Пошли уже. Замуж — нет, а так — да.
Стрілка
— Так я краще б заміж. Точно не так страшно.
Третя дія. ВИХІД З КОТЛА
1 сцена
Поле. Мартинов і Червонець з біноклями.
Мартинов
— Раненых завтра отдадим. Там уже сдохло несколько. Пленных можно по городу прогнать.
Червонець
— Так был же уже на днях такой парад.
Мартинов
— Ну так, народу понравилось. Зрелище. Можно хоть каждый день гонять. И каждый день новых. Жаль, дед мой не дожил, он всю войну фашистов бил. У матери
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Навіщо. What For», після закриття браузера.
