Читати книгу - "Жовтий Туман"

— Усе зрозуміло, — сказав Страшило. — Його забрали посланці Арахни, і чаклунка виховала Білана по-своєму. Дуже шкода, що так сталося, але тепер цього не виправиш…

Тим часом у залі почали сходитися запрошені до палацу медичні працівники і лікарі, сестри, санітари. Дуболоми внесли мішки з листям рафалоо і цілі оберемки зав'язок. Лікарі Бориль і Робиль показували медикам, яким боком прикладати листя до рота, як прикріплювати до них зав'язки…

Поки в залі тривала ділова метушня, Страшило покликав ворону.

— Як ти гадаєш, Кагги-Карр, в околицях Смарагдового острова ростуть дерева рафалоо? — запитав він.

— Чого ти цим цікавишся?

— Бачиш, лікарі принесли багато листя, але їх вистачить тільки для людей. А ми повинні подбати також про звірів і птахів. Тому експедиція, про яку я говорив, все-таки має відбутися. Але Голуба країна дуже далеко від нас. Може, рафалоо росте десь ближче?

Ворона задумалася.

— Якщо мене не зраджує пам'ять, я ласувала плодами рафалоо в Лісі Шаблезубих Тигрів. Це наполовину ближче до Смарагдового острова.

— Тоді я прошу тебе, розпорядися, відправ туди дуболомів, та нехай візьмуть побільше мішків.

Публіка в залі почала рідшати, лікарі, сестри і санітари покидали палац, прихопивши з собою матеріал для рятування людей від отруйного туману. Страшило, в чиїй голові так і роїлися мудрі думки, завів розмову з Борилем:

— Дорогий лікарю, ми убезпечимо від хвороби тисячі і тисячі людей, але що скажете про звірів і птахів? Невже ми допустимо їхню загибель?

— Аж ніяк, ваша величносте! — палко вигукнув Бориль. — Але питання з ними дуже складне. Доведеться прикладати листя до їхніх ніздрів. І зав'язки тут, либонь, не допоможуть…

— А що, коли їх приклеювати? — невпевнено запитав Страшило.

Лікар аж підстрибнув.

— Ваша величносте, ви подали чудову думку! Саме так, саме приклеювати! Ми будемо приклеювати шматочки листя до ніздрів тварин і птахів, причому, скажу я вам, з птахами справа буде набагато простішою. Та ось, я зараз спробую! Пані Кагги-Карр, загляньте сюди на хвилинку!

Ворона, яка ще не встигла покинути залу, підлетіла до лікаря. Той узяв листок рафалоо, майстерно вирізав ножицями два невеликих кружальця, дістав з похідної аптеки флакончик клею, змазав краї кружалець і вправно приліпив їх до ніздрів птаха. Кагги-Карр незчулася, як її дзьоб прикрасився з боків двома зеленими фільтрами, які віднині затримуватимуть отруйні частинки туману.

— Ну як, моя люба, подобається? — розсміявся Бориль. — По-моєму, ці штучки вас прикрашають. Погляньте в дзеркало.

Вправність лікаря вразила все оточення. А Кагги-Карр відчула, що їй зразу стало легше дихати, і щиро подякувала Борилю.

* * *

В місті відкрилося кілька медичних пунктів, де лікарі і сестри постачали жителів фільтрами рафалоо, в першу чергу обслуговуючи дітей і старих. Звичайно, перед їжею і питтям, у розмові ці фільтри доводилося знімати. Але їжа і пиття забирають у людини не так уже і багато часу, а розмовляти лікарі радили якомога менше. Декому з балакучих кумась це не припало до душі, але мусили змиритись.

Зате здоров'я жителів стало поліпшуватися, і вони підносили до небес лікарів Бориля і Робиля.

За розпорядженням Страшила, мішки з листям рафалоо були відправлені Мигунам і в долину Марранів.

Страшило не забув і про Урфіна Джюса. Варто було віддячити йому за виявлену иим самовідданість і врятувати від загибелі. А Урфін, звісно, загине в своєму відлюдному місці, оскільки не знає засобу від страшної о туману.

Дерев'яний кур'єр Реллем, який не знає втоми, не боїться отрути, день і ніч біг до Кругосвітніх гір з сумкою, де був пакет з листям рафалоо та настанова, як ним користуватися, флакончик клею для пугача.

Крім цього, Фарамант, на прохання Страшила, написав столяру листа, в якому запрошував його до Смарагдового міста.

«Поодинці неможливо боротися з бідою, — писав Вартовий Брами. — Тут, серед людей, ви знайдете допомогу і підтримку. А що стосується ваших провин перед мешканцями Чарівної країни, то вони забуті і прощені. Ми знаємо, як благородно ви повелися під час зустрічі з Арахною, знаємо, що не пішли до неї на службу… Ви запитаєте, як ми про це дізналися. Але то наша військова таємниця…»

Першими повернулися дуболоми, відправлені до Фіолетової країни. Залізний Дроворуб передав сердечну подяку за неоціненний засіб боротьби з кашлем, який відразу було впроваджено. Правда, йому самому цей засіб не став у пригоді, але від отруйних краплинок Жовтого Туману його залізні члени іржавіли дуже швидко. Щоб не скрипіли суглоби і рухалися щелепи, Дроворубові доводилося їх змащувати маслом двічі на день, уранці та ввечері.

Через кілька днів прибув другий загін дуболомів, які відвідали країну Марранів. Вони принесли цікаве повідомлення. Долина виявилася порожньою: ні людини, ні звіра, ні птаха! Спочатку дерев'яні люди подумали, що населення долини вимерло. Але де ж тоді трупи? Старший команди Гітон не полінувався пройти кілька миль на північний схід. І ось, виринувши з туману, він раптом опинився під гарячим сонцем і ясним небом: він досяг володінь Стелли, де не було Жовтого Туману. В Рожевій країні Гітон виявив усе плем'я Стрибунів. Вони попросили притулку у Стелли, і добра фея гостинно впустила їх з усіма їхніми скромними пожитками й домашньою худобою (диким звірам і птахам пропуску, зрозуміло, не потрібно було!).

Багато Марранів оселилося у Балакунів (так називали підданих Стелли), а кому не вистачило місця, влаштувалися в куренях і наметах.

Вожді Марранів теж передали Страшилі привіт і щиру вдячність. Листя рафалоо і настанову, як ними користуватися, вони про всяк випадок залишили в себе: мало що надумає підступна Арахна!

Не забарився і швидконогий Реллем з листом під Урфіна Джюса. Скинутий король щиросердо радів, що люди вибачили йому минуле зло, і сподівався рано чи пізно віддячити їм за виявлену великодушність. Він пожартував щодо «військової таємниці», про яку писав Фарамант. Звичайно, це чарівний ящик Стелли, яким колись стукнув його по голові хлопчик з Великого Світу, але нехай таємниця залишається таємницею.

Щодо запропонованої гостинності Урфін признався: йому поки що важко дивитися в очі людям, яких він колись так пригноблював, над якими так знущався. Нехай мине час і все налагодиться, писав Урфін.

А з Жовтим Туманом він знайшов свій спосіб боротьби. В нього на садибі є сарайчик зі щільними