Читати книгу - "Кохання проти субординації, Оксана Мрійченко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Світлано Єгорівно, дійсно! Ви у «Цитрусі» з першого дня заснування фірми, тому сьогодні маєте право веселитися на повну, — з посмішкою звернулася Вікторія до жінки.
— Ну добре, — здалася Світлана Єгорівна. — Тільки попереджаю, що надовго мене не вистачить!
Утрьох вони вирушили на танцмайданчик. Каріна помітила це і стала нишком спостерігати за Денисом. Їй було дуже цікаво побачити, як танцює її молодий начальник. Дівчина швидко переконалася, що на танцмайданчику він тримається дуже впевнено і невимушено. Денис по черзі крутив Вікторію та Світлану Єгорівну, викликаючи оплески інших танцюристів.
— Милуєшся ним? — почула Каріна голос Вероніки над своїм вухом.
— Ким? — зніяковіла дівчина.
— Денисом Олександровичем, звичайно. Він гарно танцює, правда?
— Згодна.
— Діджей обов'язково поставить білий танець. Можеш його запросити.
— Він же начальник.
— Сьогодні він звичайний чоловік. І я думаю, що він був би не проти потанцювати з тобою.
— А я думаю, що йому буде приємніше танцювати з Вікторією Анатоліївною.
— Вона запросить його, навіть не сумнівайся. Але я готова посперечатися... — Вероніка підморгнула Каріні. — Якщо випаде така можливість, то Денис Олександрович запросить першою тебе, а не її.
Діджей немов підслухав слова Вероніки. Весела мелодія закінчилася і їй на зміну прийшли сумні звуки піаніно — вірна ознака повільного танцю. Дівчата відійшли до краю танцмайданчику. Чоловіки почали по черзі підходити до них і запрошувати на танець. Каріна намагалася не дивитися на Дениса, але боковим зором помітила, що він попрямував у її бік. Від думки, що ось зараз він може дійсно запросити її на танець, у дівчини трохи запаморочилося в голові. Денис наближався до Каріни, йому залишалося пройти всього кілька кроків. Але раптом перед дівчиною виник Артур Михайлович.
— Каріно, я розумію, що вже не годжуся вам у кавалери. Але, можливо, ви погодитеся хоча б подарувати мені танець? — жартівливо запитав він.
Каріна посміхнулася і кивнула, а потім кинула погляд на Дениса, що зупинився всього у декількох кроках. Було помітно, що він теж не очікував появи такого суперника. Але нічого не поробиш. Денис теж посміхнувся Каріні та повернувся до Світлани Єгорівни, запрошуючи її на танець.
Вікторія танцювала з начальником відділу кадрів Костянтином Олеговичем. Вона дуже хотіла, щоб її запросив Денис, але відразу помітила, що він попрямував у бік Каріни. Вікторію це розлютило. Вона вже зібралася наздогнати його, щоб першою запросити потанцювати, але в цей момент побачила Артура Михайловича, що підійшов до Каріни. Подивившись на Дениса, Вікторія помітила, що він злегка засмутився, та намагається не показувати цього. Дідько, значить він дійсно хотів потанцювати з цієї секретаркою! Вікторія була сердита, але коли її запросив на танець начальник відділу кадрів, постаралася прийняти кокетливий вигляд. Костянтин Олегович був ровесником Дениса, мав привабливу зовнішність та був неодружений. Тому Вікторія сподівалася, що танцюючи з ним змусить Дениса хоч трохи ревнувати. Але Денис був повністю зосереджений на танці зі Світланою Єгорівною. Здавалося, він навіть не помічав Вікторію.
— Вечір ще не закінчився, синку, — підбадьорливо посміхнулася Денису Світлана Єгорівна, танцюючи з ним. — Ти ще встигнеш запросити її.
— Кого? — Денис спробував зобразити здивування, але у нього це погано вийшло.
— Каріну, звісно.
— Звідки ви знаєте, що я хотів запросити саме Каріну? На минулих корпоративах я танцював і з іншими вашими співробітницями. А може я йшов до Вероніки?
— Перестань, синку! Я бачила, як ти дивився на неї. Вона сьогодні особливо гарненька, це вірно. І як мені здалося, вона теж трохи засмутилася, що не змогла потанцювати з тобою. Але вона не могла образити Артура. Він дуже славний, хоч і не такий молодий, як ти.
Денис нічого не відповів, але посміхнувся, почувши ці слова.
Коли танець закінчився, Сніжана з Веронікою запропонували Каріні вийти на свіже повітря. Зал знаходився на другому поверсі, тому дівчата вийшли на просторий балкон, уздовж поручнів якого стояли великі вазони з яскравими квітами.
— Тут добре, — з насолодою втягуючи повітря промовила Сніжана.
Було вже за опівніч і вулиці поступово ставали порожніми. На небі яскраво сяяли зорі, а трохи вище красувався яскравий півмісяць. Повітря було досить прохолодним, але після задушливого залу дівчата не помічали цього, тому їм не було холодно. У будинку навпроти знаходився ще один нічний клуб. Біля нього стояла невелика група молоді — вони теж вийшли на свіже повітря.
— Як тобі танцювалося з Артуром Михайловичем? — запитала у Каріни Вероніка.
— Він дуже галантний кавалер, — посміхнулася Каріна.
— Так, він хороший. Але мені здалося, що Денис Олександрович теж хотів запросити тебе, — хитро посміхнулася Вероніка.
— Хіба?
— Я теж бачила, що він йшов у твій бік, — додала Сніжана.
— Бачиш, я мала рацію. Він хотів запросити тебе, а не Вікторію, — посміхнулася Каріні Вероніка.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кохання проти субординації, Оксана Мрійченко», після закриття браузера.