Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"

-Ти здається, не чув слова Весни, не варто всіх племінних робити однаковими. Не всі племена погані. Характер племені залежить від їхнього правителя! Тільки правитель вирішує яке плем'я має бути, добре чи зле. Тобі цього не збагнути!

Великий кіт знову накинувся на Урагану, цього разу плямистий не встиг викрутитися. Коти вчепилися. Бійка швидко зацікавила решту кланівців, тих хто не пішов із Чорною смертю на полювання. На жаль Весни, в клані не було Важака, адже він міг би не допустити цієї бійки. Кішка хотіла рвонути на його пошуки, але була затримана іншими котами, друзями свого кривдника, одного злого погляду вистачило, щоб принцеса зрозуміла, що їй краще нікуди не бігати. Невідомо, скільки бійка могла продовжуватися, якби не передчасне повернення Важака, хтось із клановцем все-таки втік за ним і привів назад. На жаль Урагану, Чорна Смерть побачив як плямистий заніс над поваленим котом свою лапу

-Що тут відбувається? -Грізний тон змусив Урагана злізти з великого. Всі мовчали, ніхто не насмілювався нічого сказати - Ви двоє! -Поглядом Ватажок наказав винуватцям підійти ближче -Я поставив питання, що тут відбувається? Хто дозволив вам битися?

-Вожак! -Першим виправдовуватися став великий -Я нічого не робив, Ураган сам напав!

-Брешеш! Ти перший на мене напав! -Огризнувся плямистий Ватажок, він разом з іншими ображав Весну. Він навіть хотів ударити її. Я лише зробив йому зауваження!

-Це ми зараз перевіримо! -вимовив чорний кіт, покликав до себе білу кішку

-Скажеш чогось зайвого, тобі тут не жити. Добре подумай, що відповідати Важаку

Саме такі слова вона почула перед тим, як підійти до Важака, вони належали одному з приятелів великого кривдника. У клані мало хто знав що великий кіт вважає себе другим ватажком, давно мітить на місце Чорної Смерті, кіт не раз збирався вбити ватажка і стати на його місце, але був не до кінця впевнений що саме йому перейде звання Важака, подейкують що Чорна Смерть уже визначився зі спадкоємцем, ось тільки його імені ніхто не знає. Можливо, Вожак навмисне придумав це для того, щоб відбити у бажаючих можливість зайняти його місце, а можливо, що у Вожака справді є спадкоємець, але це знає тільки сам Вожак, він сам ніколи ні з ким не ділився своїми секретами. Принцеса опинилася у скрутному становищі. Вона не хотіла, не могла брехати, адже її вчили що брехати погано, але й сказати правду вона теж не могла, адже їй дуже подобалося в клані, до того ж Весна була впевнена що поза кланом їй поодинці не вижити, вона не з того тіста що її сестра

-Весна. Ти чула, що сказав Ураган? -Запитав Ватажок, коли принцеса підійшла. Кішка мовчки кивнула - Цей кіт - поглядом вказав на великого - Він знущався над тобою?

-Іноді він глузував з мене, але не знущався. Адже я ніколи не скаржилася

-Весна! -Звернувся до неї Ураган -Він адже лапу над тобою заніс, я сам це бачив!

На це кішка нічого не відповіла. Ватажок зітхнув -Весна, я знаю, що ти швидше зазнаєш приниження, ніж розповіси про нього комусь. Але зараз не варто мовчати!

-Чому Ви в мене питаєте? Запитайте у них! -Звернула увагу Важака на клановцем, що були в тут під час бійки -Вони теж теж все бачили, адже так?

Весна сподівалася, що коли вона не може розповісти правду, то інші зможуть. На жаль, надія не виправдалася. Ніхто з клановцем не наважився йти проти "другого Важака", адже всі чудово знали, "хто піде проти нього, жити тут не буде". Як би Чорна Смерть не намагалася, справжньої причини через що почалася бійка дізнатися не вийшло. Хоча Ураган розповідав усе у найменших подробицях, його слова ніхто не хотів підтверджувати. Найбільше його засмутив той факт, що винуватця, Весна через яку постраждав кіт, так само відмовлялася говорити правду. Кіт бачив що біла боїться, і все ж таки його це ображало. Ватажок не хотів виганяти воїна, але закон є закон

-Вибач Ураган, я правда не хочу цього робити, але ти сам розумієш, твої слова ніхто не підтверджує. Я змушений тебе вигнати, щоб іншим це послужило уроком.

-Я все розумію Вожак, не варто вибачитись. Одне засмучує, що Весна промовчала.

-На неї не злись. З нею я окремо поговорю. Вона просто вразлива, її легко залякати

Ураган, щоб не бачити задоволені морди на його вигнання, вирішив піти вночі, коли всі спали. Деякі кланівці не спали, нишком спостерігали як йде кіт, серед них була Весна. Докори совісті не давало їй спокійно заснути. Єдиним, ніж вона себе заспокоювала “Ураган сильний, він знайде собі новий клан, він впорається”. Після відходу Урагану великий похвалив її за правильну відповідь. На деякий час він залишив її у спокої. Через місяць він разом з іншими котами знову почав її дошкуляти своїми глузуваннями. Більше ніхто після відходу колишнього племінного не заступався на неї. Іноді на її бік ставав Чорна Смерть, тільки коли він ставав свідком, найчастіше коти намагалися глузувати з неї за його відсутності. Ватажок намагався відверто поговорити з кішкою, але та нічого не розповіла, і навіть відмовилася розповісти правду про бійку. Після кожного знущання принцеса збігала до лісу, бродила, заспокоювалася. Шкода, що покинула своє плем'я. Вона навіть згодна щодня бачити Горіха, аби лишень над нею не насміхалися. Так само шкодувала, що відмовилася йти разом із Квіткою, можливо старша сестра могла її чомусь навчити. Весна розуміла, що тепер пізно про щось жалкувати, що вона хотіла щось отримала - І навіщо тільки я пішла з племені!? Казали мені, що я не впораюсь! Ні! Я мала не послухатися рідних і все покинути. Все з тебе Горіх! Звичайно ні, не через тебе, а через те, що я примудрилася закохатися у свого родича! Смішно

Біла не здогадувалася, що з кущів за нею спостерігає Ураган, який вважав за краще залишитися поблизу клану, на щастя він ще жодного разу не потрапив на очі котам.

-І чому я не така смілива як моя сестра? Ось чому вона така хоробрий!? А Захід сонця? Навіть Туман і то краще за мене буде! Потрібно було стати Годівницею, а не Воїном.