Книги Українською Мовою » 💛 Фанфік » "Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx) 📚 - Українською

Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою ""Вільні Вітру" Життя котячого племені" автора Катерина Скрипець (Ketty Lynx). Жанр книги: 💛 Фанфік. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 180 181 182 ... 240
Перейти на сторінку:

Плямистий мало, що розумів зі слів кішки. Його плем'я не було схожим на неї. Замість Короля у нього був Володар, замість Принца був Глашатай. І годувальниці у його понятті це “мати кошеня”. Але плямистий важко вірив у те, що Весна здатна залишити своїх кошенят, можливо кішка під словом “Годувальниця” має на увазі щось інше? Несподівано Весна напружилася, вона вловила ледь знайомий запах, хоч була не до кінця впевнена в цьому Хто тут?! Виходь! А то я нападу на тебе!

Ураган зрозумів, що його розкрили, тому спокійнісінько вийшов з кущів.

-О, це ти, Урагане? -Здивовано вимовила біла -Не знала що ти тут -кішка подивившись в його очі, відчула докори совісті, поспішила піти.

-Почекай. Я бачу ти тут часто буваєш -зупинив її, кіт все ще продовжував на неї сердиться -Вони продовжують тебе ображати? Ти так і не розповіла правду Важаку?

Щоб не дивитися в очі коту, кішка продовжувала стояти до нього спиною, промовчала

-Тебе залякали, адже так? Тож ти боїшся зізнатися, розповісти правду?

-Я рада, що з тобою все добре. Ти ж сильний кіт, зможеш про себе подбає -спробував ухилиться від теми -За мене не хвилюйся, згодом це пройде

-Ти Упевнена? Чим більше мовчатимеш, тим сильніше вони насміхатимуться

-А Що я по твоєму повинна робити? -Розвернулась до нього мордою -Зізнатися? Тобі не треба було за мене заступатися. Він би нічого мені не зробив! Ти постраждав через мене

-Як я міг не заступитися за тебе? Ти не така, як усі. Ти особлива, унікальна

-Що? Вирішив з мене знущатися? -Хмикнула кішка -Ні вже, дякую, не треба!

-Почекай! -Знову зупинив кішку, цього разу перегородивши їй шлях -Я правду кажу. Ти справді гарненька. Ти не схожа на кішок клану. У тобі відчувається дух племені! Адже я сам племінний, адже ти чула? Тільки я не хочу про це згадувати. Кішки племені не такі як клани. Вони мають почуття гідності, гордості! Ти терпиш знущання інших, але жодного разу не поскаржилася на них, чому?

-Я не звикла скаржитися на життя. До того ж вірю, що їм це скоро набридне

-По тобі не помітно, що вони припинили свої глузування. Адже ти збігаєш сюди від них

Кішка важко зітхнула -Мені дуже соромно. Пробач, що промовчала тоді.

-Не потрібно вибачаться. Я на тебе не злюсь. І все ж таки я одне не розумію. Як ти, племінна не вмієш битися? Тебе цього не вчили, чи ти сама не хотіла вчитися?

-Хотіла! Навчалася! Мене навчав мій старший брат, тільки я виявилася не такою здатною, як моя старша сестра. Я взагалі бійки не сприймаю. Вважаю, що треба все вирішувати світом. Адже життя не складається з одних воєн. У світі має бути мир!

-Я ж казав що ти дивовижна. Справді, коли є можливість треба йти мирними шляхами, битися треба тоді, коли мирно не виходить. Ти маєш рацію

Кішка трохи збентежилася, це вперше коли хтось погоджується з її думкою

-Хочеш я тебе вчити битися? Повір у тебе все вийде, якщо ти сама цього захочеш!

- Ти вважаєш, що мій брат, який вважається одним із найкращих воїнів племені не вміє вчити? Він свого сина навчив, можливо, тепер навчає своїх онуків. Хоча ні, Туман повинен вчити своїх дітей, якщо, звісно, ​​сам чомусь навчився за цей час.

-Що ти, ні звичайно, я не кажу що твій брат поганий учитель, але ж кожен учитель вчить по своєму хіба ні? Можливо, твій брат щось упустив під час тренувань

Весна вирішила спробувати, що вона втрачає? Можливо дарма вона намовляє на себе, і Ураган має рацію, у неї є шанси вивчити навички бійок. Практично щодня Весна йшла під приводом полює або просто прогуляться. Вона дійсно часто приносила дичину в клан, яку ловила після або до тренувань з Ураганом. Про справжню причину своїх прогулянок вона нікому не розповідала, до того ж ніхто й не цікавився, куди бігає біла. Ураган мав рацію, кажучи що Захід сонця міг щось упустити під час тренувань. Ні, це не означає, що Король навчав її неправильно, просто були деякі трюки, які мали доповнення, або змінені версії. Можливо, Весні просто було приємно з ним тренуватися, він усе чітко, розумно пояснював, показував, виявляв терпіння, якщо біла щось не так робила, на відміну від Заходу, який сердився коли сестри робили щось не так. Згодом Весна почала наздоганяти решту воїнів клану. Щоб не бути підозрілою, вона продовжувала тренування в клані, мовляв вона саме тут почала вдосконалювати. Поступово до Весни приходила впевненість, що вона більше не тендітна, вразлива кішка, а хоробра як її сестра Квітка. Принцесі дуже хотілося похвалитися цією Квіткою, ось би чорна порадувалася успіхам сестрички. Іноді їм доводилося пропускати тренування, щоби комусь із кланівців не захотілося за нею простежити. Чим більше спілкувалися Ураган і Весна, тим більше у них зароджувалася дружба. Скоріше для Весни, Ураган був другом, а ось Ураган починав вірити, що Весна його половинка. Ось тільки Весна все ще не була готова заново закохуватися, вона боялася, що і це кохання виявиться не взаємним. Одного дня, коли Ураган і весна мали продовжити свої заняття, після нетривалої паузи. Плямистий дуже чекав зустрічі з кішкою, адже він хотів запропонувати їй, стати його половинкою, а також запропонувати їй залишити клан Чорної Смерті і разом з ним піти в подорожі, Ураган не хотів, щоб хтось у клані завадив їхньому щастю. Кіт дуже готувався до важливої ​​події, кілька разів представляючи, прокручував у голові слова, які потрібно сказати кішці. Плямистий дуже хвилювався, адже не кожен день він освідчується комусь у коханні. Як раптом він почув чиїсь голоси, плямистому пощастило, що за звичкою він продовжував ховатися в кущах. Кіт припав до землі, прислухаючись

-Хватий, ти коли діяти почнеш? Ти колись збирався стати Важаком? Чи чекаєш, коли цей старий сам помре?! Не дочекаєшся, він хоч і старший за нас, але вмирати поки не збирається, до того ж ти чув, що він уже вибрав наступника?

-Заткнися! -Шикнув великий -Ти ще на весь ліс скажи що я збираюся зайняти місце Чорної Смерті. Не можу я поки що стати Важаком, не можу! -Оглянувся той-Що якщо і справді він знайшов собі спадкоємця? Зрозуміти хто це. Навряд чи це я буду, у мене з ним не дуже дружні стосунки, до того ж він не злюбив мене з першого дня!

1 ... 180 181 182 ... 240
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «"Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «"Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)» жанру - 💛 Фанфік:


Коментарі та відгуки (0) до книги ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"