Читати книгу - "Том 12"

Ця ж інформація в дещо зредагованому вигляді вміщена і в газеті «Руслан» за 25 січня 1907 р.

і., Про дозвіл української початкової пі к о л її ...— Товариство «Просвіта» на своєму засіданні 21 січня

1907 р. ухвалило звернутися до міністерства народної освіти в Петербурзі з проханням дозволити відкрити в Києві народну школу з українською мовою викладання для дітей трудящих. Крім того, иуло написано звернспня до міністра народної освіти в Петербурзі, текст якого наводимо повністю (зберігається в Центральній науковій бібліотеці АН УРСР, відділ рукописів, № I, 3378G. Рукопис. Засвідчена конія):

Его высокопревосходительству господину министру народного просвещеппя

Представ денная при этом записка «Нужды украиііской ніколи» принята была 26 февраля 1905 г. собранием лиц, сошедшихся поч-тить память Т. Г. Шевченка, и тогда же подписана иятьюстами ли-цами, как то было опубликовано своевременно в печатн. Впослед-ствии из разных местностей России доставлена была масса подинсей лиц, присоедннившихся к этому заявленшо.

Записка эта предназначалась для будущего собрания народних представителей.

В настоящее время пепосредственное обращение к Государствен-ной думе с петицией является невозможпым. Ввиду этого, а такжѳ пвиду того, что Вашим высокопревосходительством изготовляется законопроект о реформе народного образования, нижеподписавшие-ся находят необходимым представить Вам текст записки, не нрила-гая к нему подписей, так как они делались на условии представлення документа в Государственную думу.

Нижеподписавшиеся полагают, что поднятый в записке вопрос представляет огромную важность для дела просвещения украин-ского народа и без скорого и удовлетворительного разрешения этого вопроса нет u не может быть у нас действительного образования. Что они не ошпбаются — доказывается целым рядом постановлений земств, городских и общественных учреждений и сельских обществ, постановлений, перечислять которые было бы слишком долго, но которые все сводятся к одному положенню: пеобходимо дать украин-скому народу возможность учиться на его родном языке.

Интересы двадцатипятимиллионной массы народной достаточно важная вещь для того, чтобы нижеподписавшиеся могли виразить уверенность, что затронутый здесь вопрос будет [внимательно ис-следован Вашим высокопревосходительством и разрешен в том паправлении, которого потребует как педагогия, так и иптересы населення.

Член-корреспондент императорской Академии наук

Павел Житецкий Дворянин Николай Лисенко Жена действительного статского советника Ольга Косач

Дворянка Лариса Косач

Ж итецький Павло Гнатович (1837—1911) — видатний український філолог, член-кореспондент Російської Академії наук з 1898 p., автор праць з українського мовознавства, літератури та фольклору.

Л исенко Микола Віталійович (1842—1912) — великий український композитор, основоположник української класичної музики, засновник музичної фольклористики на Україні.

... Яка твоя адреса тепер...— Олена Пчілка мешкала в цей час у Полтаві (вулиця Гончарська, 12), де видавала журнал «Рідний край».

О х в і т н о — приємно, зручно.

91. ДО Г. М. ХОТКЕВИЧА. 7 лютого 1907 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. З, с. 63—65.

Подається за автографом (ф. 2, № 465).

Буцегарня (розм.) — арештантська.

«Лихоліття»— драматичний твір Г. Хоткєвича, надрукований 1907 р. у сьомій книжці «Літературно-наукового вісника».

П’ смонт — економічно найбільш розвинута область в північно-західній Італії. Українським П’ємонтом Леся Українка іронічно називала економічно відсталу на той час Галичину.

Ш у р а — О. Є. Судовщикова-Косач.

92. ДО М. І. ПАВЛИКА. 9 лютого 1907 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. З, с. 102—103.

Подається за автографом (ф. 2, № 1032).

Дорошенко Дмитро Іванович (1882—1951) —український буржуазно-націоналістичний історик, літературознавець та бібліограф. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції — білоемігрант.

... В Вашій справі ...— Йдеться про матеріальну допомогу М. Павлику.

... Через одного полтавця ...— Йдеться про Миколу Андрійовича Дмитрієва (1867—1908), українського громадського діяча, полтавського адвоката. З 1906 р. був видавцем журналу «Рідний край», де часто виступав із власними статтями.

ПІ в а г е р — сестрин чоловік, в даному випадку М. В. Кри-винюк.

... Статей Фр[анка] ...- Йдеться, очевидно, про статтю «Українська література в 1906 р.», що друкувалася в 8, 11, 12, 24 та 44 номерах газети «Рада» за 1907 рік.

93. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 11 лютого 1907 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, с. 52—55.

Подається за автографом (ф. 2, № 220).

Зоря — Світозар Драгоманов.

«Чудацькі думки про українську національну справ у» — праця М. П. Драгоманова, в якій порушуються важливі питання розвитку української культури, зокрема літератури і міжнаціональних зв’язків, а також містяться суто історичні розвідки (вперше надрукована в журналі «Народ», 1891, № 7-24).

Ф ѳ д я — очевидно, Ф. П. Петруненко.

Наше маленьке ...— Йдеться про сина сестри Лесі Українки Ольги Косач-Кривинюк Михася.

Володя — В. Просяпиченко, товариш Миколи Косача. Власник книгарні у Києві. Докладніших відомостей немає.

... Діло з дитячим журналом ...— Йдеться про видання журналу для дітей, що під назвою «Молода Україна» почав виходити в 1908 р. як додаток до «Рідного краю».

94. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 27 лютого 1907 р. Колодяжне

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 527—528.

Подається за автографом (ф. 2, № 356).

... Рукопись про Італію ...— Про який рукопис тут ідеться, встановити не пощастило.

Мартович Лесь (Олекса Семенович; 1871—1916) — український письменник і громадський діяч демократичного напряму. Леся Українка, очевидно, має на увазі збірки оповідань Леся Мар-товича «Хитрий Панько», «Стрибожий дарунок», що побачили світ у 1903 р.

95. ДО О. ЛУЦЬКОГО. 18 лютого 1907 р. Колодяжне

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. З, с. 71—72.

Подається за автографом (ф. 2, № 951).

Луцький Остап (1883—1939) — український поет-дека-дент, буржуазно-націоналістичний діяч, учасник «Молодої музи» — літературного об’єднання західноукраїнських письменників-де-кадентів.

Добрі люди — це іронія на адресу царських жандармів.

...Переклад «Каїна» з Б а й р о н а ...— Леся Українка ще в 1898 р. переклала частину першого акту філософсько-атеїстичної містерії Д.-Г. Байрона, яку вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 4, К., 1954, с. 433—440.

Виспянськиіі Станіслав (1869—1907) — польський поет, драматург і художник загалом реалістичного напряму, проте йому властиві й модерністські тенденції.

«Смерть О ф е л і ї» — поема С. Впспянського.

... Не належу до великих прихильників... польської модерни...— У статті «Заметки о новейшей польской литературе» Леся Українка подає негативну характеристику польського модернізму.

... Збірника на користь українських засланців у Вологді...— Йдеться про літературний збірник «З