Читати книгу - "Ліїн із роду со-Ялата. Спадкоємці, Тетяна Гуркало"

Ліїн хмикнула. Подивилася на самозваних охоронців, які сиділи у тих же позах. Нахмурилася і потикала пальцем у плече дівчину.

Вона не відреагувала.

— Не хвилюйся, я їх просто спіймав у сон. Скоро прокинуться. Сон зовсім слабенький, щось сильніше помітив би дракон. А нам поки що краще поспішити до башти і там почекати поки Кадмія з компанією звільнять нашу літаючу проблему.

Ліїн хмикнула, але встала і пішла за Валадом. Він сказав, що поки що ходити безпечно. Поки що дракон виглядає магічне коло, що сховалося під землею. Він їх відчуває, але визначити, де точно вони знаходяться, не може. І не зможе, доки вони не вдарять.