Читати книгу - "Танок драконів"

— Повірить, якщо почує це від Мірселли,— запевнила Аріанна. Обара пирхнула.

— Може, сьогодні вона збреше, завтра збреше, але рано чи пізно вона розповість правду. І якщо ми відпустимо сера Балона назад на Королівський Причал, де він розповість цю історію, заб’ють барабани і проллється кров. Його не можна відпускати.

— Ми, звісно, можемо його вбити,— сказала Тієна,— але тоді доведеться вбивати і всіх, хто прибув з ним, навіть отих милих маленьких зброєносців. А ця справа трішки... брудна.

Князь Доран заплющив і розплющив очі. Гота бачив, як під покривалом тремтить його нога.

— Якби ви не були доньками мого брата, я б вас усіх трьох запроторив назад до камер і тримав там до посиніння. Але натомість я збираюся взяти вас із собою до Водосаду. Якщо маєте голову на плечах, ви там зможете отримати цінний урок.

— Урок? — перепитала Обара.— Що там є, крім голих дітлахів?

— Ну,— промовив князь,— я розповів серові Балону легенду, але не до кінця. Дітлахи хлюпалися у водоймах, а Данерис спостерігала за ними, сидячи серед апельсинових дерев, і тут вона збагнула одну річ. Вона не могла відрізнити шляхетних дітей від низькородних. Голяка вони всі були просто діти. Всі невинні та вразливі, всі заслуговували на довге життя, любов і захист. «Ось твоє королівство,— сказала вона своєму синові та спадкоємцю,— пам’ятай про них, хай що робитимеш». Моя матір сказала мені ці самі слова, коли я виріс і покинув водойми. Князь із легкістю може скликати списи, але зрештою розплачуються за це діти. І заради них мудрий князь не починатиме війни без вагомих підстав, а тим паче не починатиме війни, в якій йому не перемогти.

Я не сліпий і не глухий. Я знаю, що ви всі вважаєте мене слабаком, наляканим і немічним. Але ваш батько знав мене краще. Оберни і справді був як гадюка: смертоносний, небезпечний, непередбачуваний. Наступити на нього не наважився б ніхто. А я був як трава — приємна, м’яка, ароматна, вона гойдається від кожного повіву вітру. Хто боїться наступати на траву? Проте саме в траві ховається від ворогів гадюка, саме з трави нападає. Ми з вашим батьком працювали в тіснішій спілці, ніж ви здогадувалися... але його більше немає. І постає питання: чи можу я довірити його донькам посісти його місце?

Гота по черзі роздивлявся трьох сестер. Обара: близько посаджені очі й мишасті коси, завжди ходить у дубленій шкірі з іржавими заклепками. Наймірія: лінива, елегантна, з оливковою шкірою, з чорною косою, обплетеною дротом червоного золота. Тієна: блакитноока й білява, жінка-дитина з м’якими ручками й вічними смішками.

Тієна відповіла за всіх трьох.

— Важко не робити нічого, дядьку. Дай нам завдання, будь-яке завдання, і ти побачиш, які ми віддані й слухняні — будь-який князь позаздрить.

— Приємно чути,— озвався князь,— але словеса — це суховій. Ви — доньки мого брата, я вас люблю, однак я вже затямив, що довіряти вам не можна. Мені потрібна обітниця. Ви присягаєтеся служити мені й виконувати мої накази?

— Якщо без цього не обійтися,— сказала леді Нім.

— Тоді присягніться просто зараз, могилою свого батька.

Обара потемніла з обличчя.

— Якби ти не був моїм рідним дядьком...

— А я таки твій дядько. І твій князь. Присягайтеся — або забирайтеся.

— Присягаюся,— сказала Тієна.— Батьковою могилою.

— Присягаюся,— сказала леді Нім.— Оберином Мартелом, Червоним Гадом Дорнським, який був справжнім чоловіком, кращим за тебе.

— Ага,— приєдналася Обара.— Я теж. Батьком. Присягаюся.

Князь трохи розслабився. Гота бачив, як він відкинувся й осів у кріслі. Простягнув долоню, і князівна Аріанна, підійшовши, взяла його за руку.

— Розкажи їм, батьку.

Князь Доран уривчасто зітхнув.

— Дорн досі має друзів при дворі. Друзів, які розповідають нам те, що для нас не призначалося. Запрошення, яке прислала нам Серсі, це пастка. Тристан не повинен доїхати до Королівського Причалу. Дорогою, десь у королівському лісі, на загін сера Балона Свона мають напасти беззаконники, і мій син загине. Мене запрошують до двору лише для того, щоб я сам став свідком нападу, бачив усе на власні очі й тому не винуватив королеву. А беззаконники? Вони, нападаючи, мають горлати «Недоросток, Недоросток». Сер Балон, можливо, навіть краєм ока помітить Куця, але більше ніхто його не зауважить.

Арео Гота і припустити не міг, що гадюк можна чимось вразити. Але він помилявся.

— Семеро спасіть,— прошепотіла Тієна.— Тристан?! Але навіщо?

— Ця жінка збожеволіла,— сказала Обара.— Він же зовсім хлопчик.

— Це страхітливо,— мовила леді Нім.— Я б у житті не повірила, що на таке здатен лицар королівської варти.

— Вони присягаються служити, як-от мій капітан,— сказав князь.— Я теж спочатку сумнівався, але ви самі бачили, як раптом затнувся сер Балон, коли я запропонував плисти морем. Корабель зруйнував би королеві всі плани.

— Віддай мені мого списа, дядьку,— розчервонілася Обара.— Серсі прислала нам голову. Ми їй відішлемо цілий мішок.

Князь Доран підніс руку. Кісточки на ній були темні, як вишні, й майже такі самі великі.

— Сер Балон — гість під моїм дахом. Він їв зі мною хліб і сіль. Я його не чіпатиму. Ні. Ми поїдемо у Водосад, де він вислухає Мірселлину оповідь і відішле королеві крука. Дівчинка попросить його вистежити чоловіка, який її скривдив. Якщо Свон саме такий, яким видався мені, відмовитися він не зможе. Обаро, ти проведеш його у Стрімкий Скит, щоб притиснути Темнозора в його лігві. Не прийшов ще час Дорну відкрито виступати проти Залізного трону, тож нам доведеться повернути Мірселлу матері, однак я з нею не поїду. Це буде твоє завдання, Найміріє. Ланістерам це не сподобається, так само як не сподобалося, коли замість мене до них приїхав Оберин, однак відмовити нам вони не наважаться. А нам потрібен і голос у раді, і вухо при дворі. Але будь обережна: Королівський Причал — гадюче кубло.

— Дядьку,— посміхнулася леді Нім,— я ж обожнюю гадюк.

— А я? — запитала Тієна.

— Твоя мати була септа. Оберин якось розповів мені, що вона тобі ще в колисці читала з «Семикутної зірки». Тобі теж слід поїхати на Королівський Причал, але на інший пагорб. Зоря і Меч зараз саме реформуються, і новий верховний септон зовсім не така маріонетка, як попередні. Постарайся наблизитися до