Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"

-Чорна Смерть. Я не можу прийняти цю посаду. Правити це не моє. Я не хочу.

-Ураган. Не засмучуй мене. За законом я мушу тебе покарати за те, що ти порушив правило і залишився на моїй території після вигнання. Ти ж знаєш, що вигнанець не має права перебувати на території колишнього клану чи племені? -Плямистий кивнув -От. Але ти мене врятував. Тому я прощаю твій злочин. Я не наказую тобі прийняти правління. Я прошу тебе, тебе та Весну. Звичайно, я міг передати свої права комусь іншому. А де гарантія, що вони будуть такими, як ви? Я вам довіряю, я у вас вірю. Я знаю. Ні, я впевнений, що ви з усіма труднощами впораєтеся! Вважайте, що в такий спосіб я вам дякую за моє врятоване життя

Коти переглянулись. Вони розуміли, що сперечатися з Важаком марно. Якщо він щось вирішив, то так воно і буде. Перед тим відпустити котів, Ватажок сказав -У вас є час до ранку, щоб вирішити хто яку посаду займатиме

Весна та Ураган з поклоном вийшли з намету. Мовчки відійшовши від намету на кілька кроків, Ураган зупинив кішку Весна. Почекай. Нам треба поговорити про Ватажка

Принцеса сама збиралася почати розмову - Ніколи б не подумала, що Ватажок коли-небудь відмовиться від своєї посади. Адже він стільки місяців тримає клан, а тепер.

-Рано чи пізно в клані все одно б змінився Ватажок. Чорна Смерть не вічний. Він смертний як і всі ми -знизав плечима кіт -Я якось не дуже хочу бути Важаком

-А я взагалі ніколи не думала бути головною над іншими. Я не така як моя сестра. Квітка, надихнулась прикладом однієї з наших родичів, та правила нашим племенем ніколи. Правда в нашому племені не прийнято, щоб кішка правила. Королевою стати можна, тільки якщо вийдеш заміж за Короля, не більше. Якби Квітка дізналася, що мені ось так просто дісталася посада Важака, вона б напевно лопнула від злості - хихикнула біла. - Як дивно. Квітка стільки сил доклала щоб стати спадкоємицею трону. Їй це практично вдалося. А потім вона вирішила сама, самотужки створити свій клан, або плем'я. Я сподіваюся у неї все вийде, або вже вийшло-трохи посміхнувшись сказала кішка-Як нам бути? Як вирішуватимемо?

Кіт задумався -Як бачиш, відмовитися ми не можемо. Чорна Смерть навіть чути нічого не хоче.

-Це буде підлістю з нашого боку. Я так не хочу! Краще зовсім від усього відмовитись! Нам доведеться взяти на себе клан, хочемо ми цього чи ні. Нам потрібно визначиться!

Коту не хотілося бути Важаком, він ніколи про це не мріяв. Єдине чого він хоче, так це добиться уваги від Весни. Довести їй, що він набагато кращий за Горіха. Але й бути під керуванням кішки, воїну теж не хотілося. Можливо Ураган як і багато хто вважав, що кішка не може правити кланом чи племенем. Правити повинен лише кіт. Завдання кішки виховувати майбутніх воїнів, захисників племені. Але в слух висловити свою думку, Ураган не наважився, розумів, що цим дуже скривдить Весну.

-Я вважаю, що ти маєш бути Важаком. Ти врятував життя Важака, ти не припустився нападу на Чорну Смерть. Завдяки тобі я змогла допомогти йому. Що скажеш?

Кіт трохи подумав: - Я не знаю. Я не можу. Нехай я затримав Хваткого. Ти зробила більше за мене. Ти не побоялася виступити проти Хваткого. Ця посада твоя

Не зумів визначитись, коти розійшлися. На ранок Чорна Смерть зібрала весь клан

-Сокланівці мої. Я зібрав вас у дуже важливій справі. Як ви знаєте кілька днів тому, мене намагалися вбити Хваткий і його союзник. На щастя, завдяки Урагану та Весні, я досі живий. З того самого дня я багато думав, багато обмірковував. Як би сумно не звучало, але з кожним новим місяцем я не молодію. Ми з вами пережили чимало переселень, чимало битв, чимало втрат. Мої перші сокланівці повинні пам'ятати, як зароджувалося життя нашого клану. На жаль, не всі перші сокланівці дожили до цих днів. Я всім вдячний, за їхню підтримку, за їхню допомогу нашому клану. Всі знають, всі чули, що в мене нібито є наступник. Насправді його немає. Цю чутку я пустив навмисне, щоб відбити у вас бажання претендувати на мою посаду. Я ніколи не замислювався про передачу своєї посади. Але той день змусив мене багато про що подумати. Тоді я легко відбувся, але якою ціною? Урагана, мого сокланівця мало не вбили. Весна, ризикувала в бою на моїй стороні. Дуже шкода, що ви не бачили з якою хоробрістю вона тоді боролася. Ще я порадився з деякими воїнами - зробив коротку паузу, продовжив - Я вирішив передати свою посаду

Почувши це, скланівці зашепотілися. Хтось вигукував “Вожак не потрібно. Ви нам потрібні”. Хтось задавав питав “Хто займе ваше місце?”, “Невже ви втече від нас?”

Ватажок перервав їхні крики -Спокійно мій клан! Я лише передаю свою посаду. Нікуди я не йду. я завжди буду з вами. Я ладен померти за свій клан. Так, після передачі посади, зобов'язань я більше не зможу вами правити. Але це не означає, що я припиню вам допомагати. Ви завжди сміливо можете звертатися до мене за порадою! Щодо вашого питання, хто займе моє місце. Так вийшло, що у мене два претенденти, я довго вибирав когось із них вибрати. Чи не визначився. Тому вчора ввечері я надав цим двом претендентам самим вибрати, хто і їх буде. Двох Вожаків у нас не буде, тільки одному з них пощастить стати моїм наступником, а інший стане його помічником. Таке моє рішення. Вони довго зі мною сперечалися, намагалися відмовитися, але я дав зрозуміти, що моє рішення тверде, міняти його не стану. Весна, Ураган прошу вас підійти до мене! -Коти вийшли з натовпу, схилилися -Ось вони. Ті самі мої претенденти! -Кіт покарав Весні і Урагану піднятися з лап, і повернуться мордою до соклановців, що вони і зробили -Я дуже хочу щоб ви схвалили мій вибір, яким би він не був. Ураган, Весна. Я дав вам час, щоб визначитися

Коти переглянулися між собою, потім знову опустилися на одну лапу. Першим заговорив Ураган-Чорна Смерть. Ми довго вчора сперечалися, обговорювали хто з нас прийме цей тягар. На жаль, ви не змогли визначитися. Я та Весна, ми не готові, не можемо взяти на себе цю велику відповідальність. Ми хотіли б просити вас знайти нам заміну. Але ми розуміємо, що ви не станете цього робити. Тому вирішіть усе за нас!