Читати книгу - "Його жага, Альбіна Яблонська"

Він зігнув ноги в колінах, схилився до мене і обійняв мене за голову долонями. Дивився просто в очі, витирав сльозинки, грів гарячими руками мої вилиці. 

— Зроби мені чаю. Просто чаю із двома ложечками цукру. І ми в розрахунку. — Він говорив це біля губ. Вони мало не торкалися моїх. І я почала провалюватися в транс. Він мене поглинав, гіпнотизував. Мої сили закінчувалися. Опиратися було все складніше та складніше. Він бере наді мною гору. — Обіцяю, що я вип'ю чай і піду назавжди з твого дому. Більше ми не побачимось. 

— Тільки чай? — злетіло з моїх вуст. Тремтячі та тихі слова. — Просто чай? І це все?

— А ти розчарована?