Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Мала, Ліана Меко 📚 - Українською

Читати книгу - "Мала, Ліана Меко"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мала" автора Ліана Меко. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 18 19 20 ... 53
Перейти на сторінку:

- Та я ж не можу... - Відповіла мало не з викликом. Я запитально підняв брову, і вона поспішила пояснити. - Такі операції не належать до господарської діяльності, не можу я з ФОПа на це гроші відправляти. Ви їх маєте на особисту картку вивести, а потім уже відправляйте куди хочте.

- І що ж ти тільки зараз про це говориш?

- Забула. - Потиснула плечима дівчина, намагаючись виглядати незворушною, але туфелька, що постукувала по асфальту, видавала її нервозність.

- Забула? - Примружився я в підозрілості.

Вона знову повернулася обличчям і кивнула. Побачивши недовіру, що відбилася на моєму обличчі, з роздратуванням змахнула руками.

- Та що ви дивитеся так на мене? Я справді забула. - Спалахнула дівчина. - Мені діла нема до ваших мільйонів. У фонд так у фонд. Діло ваше. Я в мами вже і збори перевірені довідалася, і звітність перевірила...

- А мама в нас хто? - Уточнив я.

- А мама в нас волонтерка. - Відповіла дівчина з глузуванням, а потім раптом захвилювалася, очі округлила і заторохкотіла. - Але гроші вона не збирає, не подумайте, я їй нічого не...

- А чим займається? - Перебив я помічницю, змахнувши рукою. Ні в чому такому я її підозрювати й не думав.

 - Речі переселенцям збирає, житло допомагає знайти, координує їх із роботодавцями. Нам свого часу дуже допомогли такі ж волонтери, ось вона і... - Дівчина не закінчила, плечима знизала і відвернулася. А я вирішив уточнити.

- Із мамою удвох живеш?

- Так, у гуртожитку на Колосі. - Кивнула дівчина.

Я поморщився.

- На Колосі? Та там же одні наркомани та алкаші живуть...

Соломія знизала плечима і мотнула головою.

- І що? Після того як по таборах помоталася і на вокзалах поночувала, для мене гуртожиток цей раєм здався.

Я підібгав губи й відвернувся. Якось неприємно стало і навіть дещо соромно, що змушував її в машині ночувати, дівчинка й так натерпілася. Зробив позначку в голові, що непогано б підняти помічниці зарплату. Потім кинув погляд на сусіднє сидіння, критично оглянув салон і зітхнув.

- Гаразд. Стрибай у машину. Готель шукати поїдемо.

 

1 ... 18 19 20 ... 53
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мала, Ліана Меко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мала, Ліана Меко"