Читати книгу - "Служниця, Фріда МакФадден"

нехай собі, принесу іншу.

Саме коли я приношу Сесілії іншу склянку, до столу спускається

Ендрю. Він зняв краватку й розщепив горішні ґудзики білосніжної

сорочки. Ледь видно волосся на грудях — і я квапливо відводжу очі.

Опинившись на волі, я маю опанувати багато речей. Зокрема, як

поводитися із чоловіками. Коли я кажу «поводитися», то маю на увазі

«уникати». На моєму передостанньому місці роботи, у тому барі, де я

була офіціанткою (власне, то була єдина робота, яку мені вдалося

отримати після звільнення), відвідувачі регулярно підбивали до мене

клинця й запрошували на побачення. Я завжди відмовлялася. Життя в

мене й без того в цілковитому розброді, тож таким штукам нині в

ньому просто немає місця. І, авжеж, ті чоловіки, котрі запрошували

мене на побачення, належали саме до тієї категорії представників

сильної статі, на здибанку з якими я ніколи не пішла б.

До в’язниці я потрапила в сімнадцять. Незайманкою не була, але

єдиним моїм досвідом в інтимній царині був неоковирний підлітковий

секс. Під час перебування за ґратами я інколи відчувала потяг до

привабливих чоловіків-охоронців. Інколи майже болісний потяг. І саме

стосунки із чоловіком — то було дещо з того, через що я так

нетерпеливо очікувала на звільнення. Та що там стосунки… Я мріяла

просто відчути, як чоловічі губи накривають цілунком мої власні. Мені

дуже цього кортить. Певна річ, що кортить.

Але не просто зараз. Колись… у майбутньому.

І все ж таки я, дивлячись на таких чоловіків, як Ендрю Вінчестер, мимоволі думаю про те, що навіть не торкалася мужчини протягом

десяти років. Принаймні в цьому сенсі не торкалася. Він зовсім не

схожий на тих покидьків у барі, де я працювала офіціанткою. Він саме

такий чоловік, якого я шукала відтоді, як звідти пішла. Точнісінько

такий. За винятком того, що одружений.

Мені раптом дещо спадає на думку. Якщо виникне бажання трохи

зняти стрес, у мене є гожий кандидат. Ензо! Так, він не говорить

англійською. Але ж то будуть стосунки лише на одну ніч, тому

жодного значення його лінгвістичні таланти не мають. Тим паче, що

вигляд у нього такий, наче він і без настанов знатиме, що робити. А

ще, на відміну від Ендрю, він не носить обручки — хоча мимоволі я

сушу собі мізки над тим, хто ж вона така, та Антонія, чиє ім’я

витатуйоване в нього на передпліччі.

Змушую себе відволіктися від фантазій про сексуального садівника.

Повертаюся до кухні, приношу тарілки з вечерею. Очі Ендрю радісно

спалахують, коли він бачить соковитий стейк, просмажений просто-таки ідеально. Я навіть пишаюся тим, як добре в мене вийшло м’ясо.

— На вигляд просто неймовірно, Міллі! — каже він.

— Дякую, — озиваюся.

Я озираюся на Сесілію. А от вона зовсім протилежної думки.

— Фееее! Це ж стейк.

Курінний Очевидько, теж мені.

— Стейк дуже смачний, Сісі, — звертається до доньки Ендрю. —

Скуштуй-но!

Сесілія дивиться на батька, відтак опускає очі на вміст своєї тарілки.

Обережно торкається стейка виделкою — так, наче боїться, що той

раптом зірветься з тарілки й застрибне їй просто до рота. Вираз

обличчя в дівчинки нещасний.

— Сісі… — починає Ендрю.

Дивлюся то на Сесілію, то на її батька, не зовсім розуміючи, що

робити. До мене раптом доходить, що, мабуть, не варто було готувати

стейк для дев’ятирічної дівчинки. Я просто чомусь вирішила, що в неї, зважаючи на оточення, у якому вона живе, має бути вишуканий смак.

— Ем… — белькочу я. — Може, я тоді?..

Ендрю відсуває стілець, зводиться й забирає тарілку в дівчиська.

— Гаразд, я приготую тобі курячі нагетси.

Слідом за Ендрю йду до кухні й починаю вибачатися. Він лишень

сміється.

— Не переймайтеся. Сесілія обожнює курятину. А надто курячі

нагетси. Навіть якщо ми вечерятимемо в найвишуканішому ресторані

на Лонг-Айленді, вона замовить саме їх.

Плечі мої трохи розпружуються.

— Ви не мусите цього робити. Я сама можу підсмажити для неї

нагетси.

Ендрю ставить тарілку на кухонну стійку та свариться на мене

вказівцем.

— Мушу. Якщо вже ви збираєтеся тут працювати, влаштую вам

майстер-клас.

— Гаразд.

Він розчахує дверцята морозилки й витягає величезний пакунок

дитячих нагетсів.

— От бачите, саме ці нагетси обожнює Сесілія. Інші торговельні

марки