Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Людині потрібна людина…, Анна Нікош 📚 - Українською

Читати книгу - "Людині потрібна людина…, Анна Нікош"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Людині потрібна людина…" автора Анна Нікош. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 18 19 20 ... 26
Перейти на сторінку:
18 глава

Дмитро провів мене до будинку , де я наразі проживала. Подивився в очі , ніби питаючи дозволу піднятися в  квартиру. Я мовчки взяла його за руку і повела у своє тимчасове помешкання , про себе промовляючи як установку : « я смілива… , а чому б і ні… , я хочу бути бажаною…».
Ми накинулись один на одного , цілуючись і звільняючись від одягу . Він був ще в джинсах, а на мені лишились лише трусики. 
Тіло було , наче , і готове прийняти іншого чоловіка , а от мозок максимально блокував цю ідею…
І я зупинила його , тремтячи від надлишку емоцій.

— Я не готова. Вибач , - згораючи від сорому,  запропонувала йому краще випити чаю.
 

Він тяжко дихав мені в маківку, притискаючи мене до себе, але , розуміючи мій стан і ситуацію , кивнув . 

— Тоді мені краще піти , бо клятий спермотоксикоз витісняє всі мої найкращі якості і гарні манери... Дуже  хочеться , але не чаю . Важко тримати себе в руках.

— Так , тоді тобі краще піти. Дякую , що провів , - ніяково відповіла я , зітхнувши з полегшенням. 
 

Він гірко посміхнувся, мазнув губами по моїй щоці і пішов геть . 

Було б добре , якби думки про те , що між нами сталося або могло статися витіснили б з моєї голови купу лайна , що вилилося на мене  напередодні. Але …

Неочікувано зателефонував Роман. Видать , кицюня вже нажалілася.

— Я слухаю тебе , Ромо , - відповіла я на дзвінок , внутрішньо налаштувавшись на нелегку розмову . Але , ну ніяк не розраховувала почути щемливі нотки тривоги за мене в його голосі. 
— Юль, ти в порядку ? - запитав він. 
— Я - так. А твоя ? - з мене так і перло отрутою . -  Передай їй , що то я з переляку їй волосся обстригла. Більше так не буду , але це не точно. 

— До неї мені байдуже , я хвилююся лише про тебе. 
— Тоді можеш спати спокійно. Мене провели і вклали в ліжечко , поцілували на ніч і зараз мені насниться чудовий сон , - я почула як скрипнули його зуби і відчула задоволення , якого не було , навіть , після стрижки суперниці. 
— Надобраніч , - почула я і поклала слухавку. 
 

Я не спала всю ніч , мене колотило від емоцій. Сподіваюсь , Роману теж не спалось.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 18 19 20 ... 26
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Людині потрібна людина…, Анна Нікош», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Людині потрібна людина…, Анна Нікош"