Читати книгу - "Колишні. Повернути минуле, Софія Брай"

Гострий кінчик ножа пройшов крізь білу сорочку і встромив в його тіло, з рани тут же просочилася червона кров. Вчинок Дмитра застав всіх зненацька. На подив він справді наважився і нашкодив собі!

— Це не я, я не хочу… — з очей Аліси лилися сльози.

Дмитро протяг іншу руку і почав витирати її сльози.

— Коли мені було чотирнадцять, мене викрали та сховали в горах, тоді мене випадково врятувала маленька десятирічна дівчинка. Пізніше я дізнався, що вона сирота і допоміг їй грошима, щоб вона вступила до університету, а після закінчення університету вона одразу вирушила за мною, працювала на мене. Якось у відрядженні я по необережності був укушений отруйною змією, і вона знову врятувала мене.

У його погляді та русі руки з'явилася така ніжність, ніби він витирав сльози дорогоцінної для нього людини: 

— Я підвів тебе, і, якщо ти цього хочеш, я дам тобі своє життя зараз, після чого ми будемо на рівні.