Читати книгу - "Серце вовка, Дроянда"

Свято набирало обертів, і серед воїнів Клану Клік запанувала справжня радість. Вони виграли випробування, і тепер їхня нова лідерка, Василиса, святкувала разом із ними.

Феш несподівано взяв її за руку, його погляд світився впевненістю та ніжністю.

— Хочеш потанцювати? — спитав він, нахилившись до неї ближче.

Феш несподівано взяв її за руку, його погляд світився впевненістю та ніжністю...

— Хочеш потанцювати? — спитав він, нахилившись до неї ближче.

Василиса здивовано підняла брови.

— Ти вмієш танцювати?

Феш усміхнувся.

— Тільки з тобою хочу навчитися.

Вона засміялася, але її серце раптом закалатало швидше. У світлі ліхтарів і вогнищ їхні силуети здавалися майже чарівними.

Феш поклав руку їй на талію, а Василиса поклала свою на його плече. Вони почали рухатися у повільному ритмі, поки інші члени клану спостерігали з усмішками.

— Ти найкращий вовченя, яке я знаю. — пошепки сказала Василиса, дивлячись йому в очі.

Феш усміхнувся ще ширше.

— А ти найкраща лідерка, яку я міг собі уявити.

Їхні рухи ставали все впевненішими, ніби вони розуміли одне одного без слів. У цей момент світ навколо зник. Був тільки Феш, його тепло, його руки, що ніжно, але впевнено вели її у танці.

Раптом він нахилився ще ближче і прошепотів:

— Я радий, що ти залишилася з нами.

Василиса відчула, як її щоки почервоніли, але вона не відвернула погляд.Василиса відчула, як її щоки почервоніли, але вона не відвернула погляд.

— Я теж рада… тому що поруч із тобою я справжня.

Вогні свята мерехтіли, музика лунала в повітрі, а їхній танець став початком чогось більшого, ніж просто перемога на випробуванні.