Читати книгу - "Школа Кіл, Рина Арчер"

Я кивнула, хоча в голові панував хаос. Що він тут робить? Чому прийшов саме тепер?

Астра і Аза не дали мені довше над цим розмірковувати, і я поспішила до класу.

Лекція з “Основ магії життя”

В клас зайшла викладачка — жінка років сорока, повненька, з тонкими губами та великими окулярами.

— Доброго дня, учні.

— Доброго дня, леді Маргарет, — відповіли діти.

— Сьогодні ми поговоримо про саме коло. Як ви знаєте, до Всплеску всі люди володіли магією одного з трьох видів: магією життя, забуття або нейтральною. Деякі могли мати одразу дві чи навіть усі три. Але після Всплеску магія наче розчинилася, зникла в одну мить. Її стало в десятки разів менше.

Вона зупинилася, оглядаючи клас.

— Як ви думаєте, що могло спричинити Всплеск?

— Можливо, боги нас за щось покарали, — тихенько промовила одна з учениць.

— Це одна з теорій, хоча релігія — дуже тонка наука. Жодних фізичних доказів існування чи правдивості богів немає.

— Як же так? — обурилася учениця. — Ава та Моран є! Їх видно на небі!

— Лінді, — м’яко сказала леді Маргарет. — Я розумію, що тебе забрали з монастиря, але тобі доведеться відкрити розум новій інформації, щоб твоє коло не постраждало.

Клас стих.

— До Всплеску не існувало самого поняття “кола”, бо магія була всередині кожної людини. Але після Всплеску справжніх магів життя не залишилося. Людина, народжена з цим даром, отримує лише його частину. Які саме?

— Зцілення, перевтілення, емпатія, — хором пролунали голоси.

— Вірно. Зазвичай цього вистачає, щоб виконувати певні дії, але для складної магії потрібно використовувати всі три частини одночасно та синхронно. Маги життя в колі можуть повернути до життя істоту, що перебуває на волосині від смерті. Вони можуть виростити ліс чи поле за лічені хвилини, а також знімати сильні прокляття.

Леді Маргарет зробила паузу, а потім додала:

— Стазис, у якому опинилися дракони, — це дещо інше. Це не смерть, а… щось середнє. Магія наче була “вийнята” з них в одну мить, але вони не померли. Тому маги життя навчаються працювати в колі, щоб повернути їм життєву силу. Досягти гармонії в команді надзвичайно важко.

Вона обвела клас поглядом.

— Наприкінці тижня, після випробування ваших сил на заняттях з “Магії Кола”, ви пройдете обряд єднання. Це стане вашим першим кроком до справжньо Ї командної роботи.

Я несміливо підняла руку.

— А що буде, якщо хтось із кола загине? — спитала я, згадавши, що близнючки втратили свого емпата.

У класі настала тиша.

— Це величезна трагедія. Магія більше не захоче ділитися на частини, і ті, хто залишаться в колі, можуть втратити розум. У деяких випадках вдавалося знайти заміну, але це завжди важко.

Леді Маргарет витримала паузу.

— Та не переживайте, такі випадки рідкісні. У магів життя є зв’язки між колами, і вони завжди намагаються допомогти одне одному.

Вона усміхнулася, та в повітрі ще довго висів відгомін її слів. Пролунав дзвінок, і я попленталася на заняття з “Техніки єднання кола”.

Перед залою на мене вже чекали близнючки. Їхні очі горіли цікавістю.

— Ти нам усе розкажеш!

— Як можна було промовчати!

— Що ти знайома з таким красунчиком?

— І коли тільки встигла?!

Я відкрила було рота, але довелося замовкнути — сувора викладачка вже йшла до нас.

— Сідайте, — голос леді Віолети був спокійним, але строгим.

Я влаштувалася поряд із сестрами, намагаючись відкинути непрохані думки.

— Як ви вже знаєте, магія життя після Всплеску розділена між людьми. Жоден маг не може володіти нею повністю, тому існують кола, — почала викладачка, проходячи між рядами.

— Так, вже чули про це сьогодні, — тихо пробурмотіла Аза.

Леді Віолета кинула на неї погляд, і та одразу ж замовкла.

— Але що важливо розуміти, — продовжила викладачка, — це те, що єднання в колі — це більше, ніж просто поділ сили. Це зв’язок, що об’єднує магів на глибокому рівні. І якщо він обірветься… наслідки можуть бути незворотними.

По класу пробіг хвилюючий шепіт.

— Міра, оскільки ти новачок у школі, мені цікаво: як ти відчуваєш енергію своїх сестер?

Я відчула, як Астра й Аза напружилися поруч. Відповідь була очевидною — я відчувала їх постійно, їхні емоції накочувалися хвилями. Але хіба так має бути?

Я вже відкрила рота, щоб відповісти, коли…

Накотило потужне, чужорідне відчуття. Не страх, не сум’яття, а… інтерес.

Я різко повернула голову до вікна.

Там, у дворі, стояв Дейрон.

А поруч із ним — Ноель.

Він схрестив руки й уважно спостерігав за мною.

Примітка:

Сьогодні вийде не одна нова глава, хочеться скоріше поділитися з вами новими пригодами Міри. Надалі я планую виходи раз на 2 дні, щоб вам було цікавіше читати і ви не забували героїв. Щиро дякую за ваші підписки та ❤️. Хоч вас і мало, та для мене навіть двадцять людей, що читають мою історію - це величезне досягнення.