Читати книгу - "Вона"

495
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Вона" автора Марина Кічка. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 18 19 20 ... 71
Перейти на сторінку:
Розділ 15
Пригода

Близько дванадцятої пролунав дзвінок від Анни.

— Я все вирішила. Залишилась справа за вами. Вам потрібно відпроситись у батьків.

— Як? Що ти там вирішила??? — стурбовано запитав Андрій.

— У мене зараз новий залицяльник. Ну таке, він мені не подобається… Але…

— Але? — з нетерпінням запитала Марі.

— Йому 19 і в нього є машина. Тому я запропонувала поїхати на річку з ночівлею. А щоб він до мене не ліз), ну…, я так гадаю, ви 100 % маєте там бути, тож я запропонувала взяти і вас. Я сказала, що ви зустрічаєтесь, а то він хотів для Марі, якогось друга приволокти.

— Ми… Зустрічаємось??? — ошелешено запитав Андрій. — Та хто в це повірить?

— Та ну чого ти? Ти досить симпатичний))), — запевнила його Анна.

— Та й що це за чувак??? — обурено запитав Андрій.

— Чого це ти до нього так ставишся? Він нам між іншим допомагає.

— А чого це ти його захищаєш? Ти ж кажеш, він тобі не подобається???

— Так, стоп!!! — перебила їх Марі. — Це чудова ідея. Досить сперечатись! Андрію, яка тобі різниця. Це ж все заради спільної справи! Нам ще потрібно запитати дозволу в батьків. За пів години зідзвонимось!

Для них тоді це виглядало як захоплива пригода. Вони відчували себе супергероями. Нібито фільми, які вони так любили дивитись, стали реальністю і вони головні герої. Вони навіть не підозрювали, що ця історія може не закінчитись «хепі ендом». І що це буде пригода, про яку всі троє згодом шкодуватимуть, адже життя виявиться не таким, яким вони його собі уявляли. Вони зрозуміють, що на кону реальні людські життя. А отже, це зовсім не ігри. Усе це насправді. І що їм робити вони поки, що не знають…

Розділ 16
Перші страхи

Марі постукала у двері кабінету.

— Так, заходьте.

— Ви не зайняті?

— Ні, що ви. Присядьте.

— Хотіла обговорити все по справі.

— Я можу дати вам усе, що я накопав на цього демона. Якось аж дивно, говорити про демонів так просто ніби ми погоду обговорюємо, — Тарас поглянув на Марі. Йому ніби на душі полегшало від того, що він може говорити про це з кимось, не переймаючись, що його приймуть за божевільного. Так, Назар теж усе знав. Але Тараса завжди бентежило те, що жодна дівчина не дізналася б про його таємницю. А як він може розділити життя з тією, яка не знає й половини його життя? Яка ніколи не дізнається, за ким він сумує і чому їх не стало. Чого він найбільше лякається і як його підтримати. Тому зараз дивлячись на Марі, у нього зажевріла надія, що він все ж таки знайде ту, яка прийме і його, і його таємниці.

— Так, до цього складно звикнути, — Марі розуміюче поглянула на Тараса. Вона сама не розуміла чому, але відсторонюватися від Тараса їй інколи не вдавалось. Тому вона відчула всі його переживання.

— Але ж ви звикли?

— Ну як звикла, потрібно робити вибір, і, якщо вже вибрала, то не можна сумніватись. А якщо чесно, сумніви все одно виникатимуть дуже часто))). Але щоразу себе переконуєш, що це правильний вибір). Насправді намагаєшся довіряти собі, вірити, що ти не божевільна людина)… Я відволіклась), — Марі посміхнулась, не очікуючи від себе такого. Адже вона не дуже тямить в тому, щоб когось підтримувати. Зазвичай вона просто рятує життя людей, які ніколи про неї не дізнаються. І говорити з ними їй не доводилось. — Так, Андрій мені вже все скинув, і я вже з усім ознайомилась.

— Хм, Андрій скинув? Цей Андрій розумний хлопчина, — Тарас допитливо поглянув на Марі.

— Так, дуже розумний, — Марі не хотіла продовжувати говорити про Андрія. Це була дуже дорога їй людина. Лише її. — Але є один нюанс: я ніколи не стріляла з пістолетів, — помітивши здивування Тараса, Марі негайно продовжила. — Ви не хвилюйтесь я швидко вчусь. Мені потрібна лише невелика практика, тому в мене два питання: де мені взяти пістолет, і де я можу потренуватись?

— У якому сенсі ви ніколи не стріляли? — занепокоєно запитав Тарас.

— О Господи, та не переймайтесь! Знайдіть пістолет, місце де можна постріляти і поїдьте зі мною, переконаєтесь, що немає чого хвилюватись, — Марі зрозуміла, що лише так зможе заспокоїти Тараса.

— У нас в місті є тир, я домовлюсь і можемо з’їздити.

— Чудово, я буду на горі.

— Як ви себе почуваєте?

— Вже майже як нова), — це звичайно було не так, але щоб не хвилювати Тараса ще більше, Марі вирішила не вдаватись у подробиці.

Марі, відчуваючи занепокоєння Тараса, встала з крісла і вийшла з кімнати. Саме тому Марі не любила перетинатись із тими, хто потрапляє під руку потойбічних створінь, вона відчувала їхні емоції. І зазвичай нічого приємного вони не приносили. Зазвичай це був страх, розпач, паніка, істерики. І Марі було дуже тяжко опанувати себе. Тому вона й не хотіла погоджуватись на пропозицію Тараса, адже знала, що рано чи пізно вона почне відчувати зі сторони Тараса страх. І цей страх якнайгірше вплинув би на Марі. Адже в час, коли їй потрібно бути впевненій у собі, її сковує паніка і страх і в результаті дуже складно відфільтрувати чужі почуття від своїх. Марі знадобилось багато часу і тренувань, щоб хоч трохи навчитись блокувати свій зв'язок з оточуючими. Але інколи їй це не вдавалось, як в ситуації із Тарасом. Вона постійно його відчувала і ніяк не могла заблокувати їхній зв'язок.

Розділ 17
Анна і Андрій

Близько дванадцятої трійця зідзвонилась. На щастя всім дозволили поїхати розвіятись. Як би ж то розвіятись. Що

1 ... 18 19 20 ... 71
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вона», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вона"