Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » За мить до кохання, Лаванда Різ 📚 - Українською

Читати книгу - "За мить до кохання, Лаванда Різ"

1 474
0
09.10.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "За мить до кохання" автора Лаванда Різ. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 18 19 20 ... 36
Перейти на сторінку:
Глава 10

Тіна

— Харві, годі аплодувати, ліс вже оглух, не кажучи про Тіну. Я її від вас забираю, — схопившись, Тріс підходить до мене, простягаючи руку. — Зірка нашого вечора не проти зі мною прогулятися?

— Що значить заберу? Одноосібник! Адже ми збиралися зіграти в «пляшечку», у «вірю не вірю»? Ми що даремно прихопили з собою якісне бухло для веселухи? Розваги повинні продовжуватися, вечір у самому розпалі, а затискати можна й вночі, — Ділан, який звик командувати всіма з дитинства, явно незадоволений.

— Вибач, що не слідую твоєму святковому сценарію, брате. Якщо тобі від цього стане легше, просто уяви, що я десять разів поспіль виграв у цю відстійну підліткову гру. Пляшечка? Ділане, ти серйозно? А ти не застарий для цього? Тіно? — Тріс рішуче киває у бік лісу. — Ходімо погодуємо комарів, вони бідолахи зачекалися.

Сміючись, подаю руку під невдоволене гудіння хлопців, Тріс тут же обіймає мене за талію, підштовхуючи у темряву соснового лісу. Мені трохи лячно, ні, я не боюсь темряви, це інше. Після тих поцілунків у воді — залишитися з Трісом наодинці означає тремтіти від дивного мандражу. Таке дике хвилювання, ніби я збираюся вчинити злочин, зробити щось недозволене, ніби ми складаємо якийсь важливий життєвий іспит. І весь цей клубок емоцій розпирає мої груди, смак азарту змішався з боягузтвом, цікавість із сумнівами, симпатія з недовірою. Він мені дуже подобається, можливо, я навіть хочу випробувати для себе нові відчуття, але мені страшно, що після цього я вже не буду колишньою.

— Так ось ти яка, Тіно. Виявляється, в тобі приховано стільки талантів, — усміхається і бере мене за руку, йому подобається м'яко перебирати мої пальці.

— Теж мені талант. Багато людей вміють грати на гітарі, а співаю я посередньо, просто для себе. У нас узимку тут стільки вільного часу, ще не такому навчишся.

— Ні, ти особлива та дивовижна. Я говорю щиро, нехай це й здається банальщиною. Ти маєш здатність зігрівати поглядом зсередини. А ще поряд з тобою хочеться здаватися кращим.

— Лише здаватися? — хмикаю у відповідь. Чомусь на компліменти від чоловіків я завжди реагую з недовірою. Не знаю, звідки в мені це. Хочеться відразу включити дистанцію і поспостерігати, що станеться з їхньою щирістю. — Я просто нормальна, Трістане. Звичайна дівчина, яка хоче бути потрібною та корисною.

— У сенсі потрібною? — Так і знала, що він не зрозуміє.

— На мій погляд, багато людей проживають своє життя марно, за інерцією чи як доведеться. З горем навпіл відучилися, створили сім'ю, добре якщо вдало з першого разу, деякі роблять кілька спроб, розлучаються, судяться, обзаводяться дітьми, працюють до старості. І деяким, озирнувшись назад, навіть згадати нічого, тільки робота, проблеми, дрібні радощі. Не всім щастить знайти себе і самовдосконалюватись, займаючись улюбленою справою. Не всім випадає щастя зустріти справжнє кохання та мати можливість виконувати свої мрії та мрії інших людей. Я не хочу, щоб моє життя пройшло в рутині, я хочу займатися тим, що приноситиме користь людям, а мені задоволення. Я хочу пишатися собою і допомагати іншим досягати мети, вірити в себе та в краще. …Це не ті розмови, які має вести парочка, усамітнившись у лісі, так? — усміхаюся, бо відчуваю, яким він раптом став серйозним.

— І ти ще зі мною сперечатимешся, що ти не дивовижна? У мене навіть скінчилися банальні слова, і стало соромно за власні погляди на життя. Вангую, що одного разу ти станеш жінкою, якою багато хто буде захоплюватися і дякувати тобі за те, що ти була в їхньому житті.

— Воу. Дякую. Нехай твої слова почують, — мене зворушило те, яким тоном він це вимовив, це було справді від душі. Може, на мене подіяли його слова, а може, моє тремтіння в колінах, але несподівано зупинившись, я притиснула його до дерева з усією пристрастю, яку раптом відчула. — А ще я хочу, щоб це літо не закінчувалося, або принаймні щоб я запам'ятала його на все життя, як особливе літо в моїй історії, — прошепотіла біля його губ і поцілувала першою. Тріс знову застогнав неначе від блаженного полегшення. Як же він класно цілується! Я вже люблю його язик і ці м'які губи, які можуть так легко звести з розуму. Мені подобається, і я трохи злюся, бо розумію, що цими губами він цілував багатьох дівчат до мене. Звідки взялася ця думка? Ревнувати до минулого безглуздо. Виходить, я теж ревнива. … Стільки незнайомих почуттів, з яких так складно виплисти. Піддавшись їм, легенько кусаю його за губу, навіть не помітивши, як мої руки опинилися у нього під футболкою. Тріс застогнав знову, протяжно та з нетерпінням. Його руки мнуть мої сідниці, він притискає мене до себе дуже міцно, щоб я відчула, який він збуджений. Але я ще не готова. Я не готова втратити цноту в лісі під сосною. Як і не готова доторкнутися десь ще крім його плечей чи грудей, наприклад, ковзнути долонею по його животу і піти за доріжкою волосся вниз. На це треба зважитися, бо, як мені здається, потім зупинитися буде складно. Це станеться не сьогодні та не тут. Але я хочу, щоб це був він.

— Тіно, я хочу тебе, — хрипко бурмоче Тріс. — Дуже важко стриматися, — здається, він справді ледве стримується, бо його руки стають надто сміливими.

— Мені… хочеться це спробувати, Трісе, щоб ти став моїм першим, але не сьогодні. Я поки що не можу, — шумно видихаю, відірвавшись від його губ. — Зупинимося на поцілунках, гаразд?

— Гаразд. Але це зводить мене з розуму. Сподіваюся, я не вибухну, — стогне і знову цілує, тільки наполегливіше і глибше. Напевно, для досвідченого хлопця, це нормально – перейти від поцілунків до сексу, отримати насолоду, бурхливо відлетіти на сьоме небо. Але для мене це дуже важливий крок. Хотіла б я, щоб він мене зрозумів. Хоча хлопці не трясуться над своєю цнотою, вони поспішають її швидше позбутися. А для таких дівчат, як я, це особливий пунктик.

Ми цілувалися так довго, що в мене навіть почали німіти губи. Тріс таки пробрався мені під майку, тому він не хоче зупинятися. І мені подобається, як він пестить мої груди, це дуже приємні і запаморочливі відчуття, і я щосили намагаюся не втратити голову, дихаючи через раз.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 18 19 20 ... 36
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «За мить до кохання, Лаванда Різ», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "За мить до кохання, Лаванда Різ"