Читати книгу - "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану"

Пір – духовний наставник, священик, керівник общини віруючих мусульман.

Молла (мулла) – мусульманська духовна особа; інколи так називали учителя або просто грамотну людину.

Махтумкулі (псевдонім – Фрагі, який дослівно означає: «розлучений, відсторонений»; близько 1733–1880) – класик туркменської літератури. Освіту отримав у сільській школі, де вчителював його батько, і в медресе Шіргазі-хана в Хіві. Працював майстром по сріблу, багато мандрував, був у полоні в іранців. Із літературної спадщини дійшло десять тисяч рядків. Махтумкулі один із перших відмовився від арабо-перської метрики, замінив її народною силабічною системою.

Тасгир – шанобливе звертання.

Меджнун-Делі – обидві частини клички коня означають «біснуватий», «божевільний».

Сірі (сири) – міра ваги, кілька десятків грамів.

Анбал – професійний носій.

Гурджістан – Грузія.

Мейхана (майхану) – приміщення для бенкетів, частувань.

Хейкель – шкіряна сумка з молитовником.

Гайсар – придумана назва хвороби.

Яшмак – кінець головної хустки, яким жінки-туркменки закривали нижню частину обличчя.

Топби – національний жіночий плетений головний убір.

Рікат – частина мусульманського молитовного обряду.

Сагра – шкура з крупа коня, що йшла на виготовлення чобіт.

Гарбуз нещастя – посудина з видовбаного гарбуза, у яку жебрак збирав милостиню.

Хизр – ім'я пророка, який нібито знайшов джерело живої води і став безсмертним.

Лев божий – епітет халіфа Алі.

Шахімердан – «цар хоробрих»; епітет халіфа Алі.

Абубекр – ім'я першого халіфа.