Читати книгу - "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану"

Селалік – частування перед світанком під час Рамазану.

Набат – кристалічний цукор, один із видів східних солодощів.

Езраїл – ангел смерті.

Пагса – прошарок глини в глинобитних спорудах.

Суніти (шиїти) – різні трактування мусульманської релігії (суніти разом з Кораном визнають ще й Суну). У вустах перса-шиїта слово «суніт» звучить як лайка.

Обманний світ – звичний для поезії і фольклору народів Сходу образ світу, де все обман, лиш видимість одна, де людина – гість.

Різа – ім'я восьмого імама секти шиїтів.

Слід п 'ятірні – слід від долоні Хизра. Коли Ґероґли немовлям знайшли у могилі, Хизр благословив його, тричі ляснувши долонею по спині.

Дванадцять кісток – у мусульман вважається, що кістяк людини складається із дванадцяти основних кісток.

Союнджі – радісна звістка і подарунок за неї.

Ак-Памик (Акпамик) – у давні часи в Туркменії існував звичай: якщо у родині довго не було дітей, і, нарешті, народжувалась дівчинка (за звичних умов істота не бажана в туркменській сім'ї), то батьки, радіючи появі дитини, розвішували в середині кибитки по стінах її різноманітні фігури, зроблені з білої вати. (Звідси, очевидно, йде й ім'я героїні казки: Акпамик – біла вата.) Деякі фігури робилися з кольорових ганчірок. (їхні обриси використовувалися у килимовому орнаменті.) Поміж таких фігур інколи розвішувалися і ляльки. У більш давні часи лялька, можливо, вивішувалася і над дверима. Можна припустити, що даний звичай генетично пов'язаний з материнським родом і лялька вважалася духом – покровителем жінок. Такі духи – Емагендер – у вигляді примітивних ляльок вшановуються ще й нині у текемутів, шорців та ін. алтайських тюркських народностей. У Китаї також існував звичай вивішувати при народженні дівчинки ляльку.

За давнім звичаєм, дівчата і жінки поселення нерідко збиралися разом, щоб спільно і швидко що-небудь зшити, спрясти тощо. Найчастіше все це робилося перед весіллям.

Ковурга – смажена пшениця, національна їжа туркменів.

Ак-Мая – біла верблюдиця. «Ак Маянин сюйді» (буквально «молоко білої верблюдиці») – одна з туркменських назв Молочного Шляху (Чумацького Шляху).

Гарбуз видовбаний і висушений у вигляді посудини.

Ібліс – у мусульманській міфології диявол.

Мухаммад (Мухаммед, Мохаммед, Магомет, Магомед) – у мусульманській традиції міфологізований образ засновника ісламу і мусульманської держави (близько 570–632). Актуальне ядро мусульманських уявлень про Мухаммада складає його діяльність як релігійного проповідника, який відмовився від язичницьких вірувань і протиставив їм учення про єдиного і всемогутнього бога. Мусульманська традиція вважає Коран – головну священну книгу ісламу, як збірку проповідей, вкладених у вуста Мухаммада Аллахом; текст Корану, що ніби зберігається на небесах під престолом Аллаха, відкриває Мухаммаду під час його нічних пильнувань на горі Хіра (поблизу Мекки) ангел