Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Вовки Кальї. Темна вежа V 📚 - Українською

Читати книгу - "Вовки Кальї. Темна вежа V"

283
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Вовки Кальї. Темна вежа V" автора Стівен Кінг. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 195 196 197 ... 208
Перейти на сторінку:
замаскованими під коней. «Просто тобі парк урядових „шевроле“», — подумав Едді.

— Роланде, вони швидко наближаються! Диявольськи швидко!

Роланд подивився.

— Ми встигнемо, — сказав він.

— Ти впевнений? — спитала Роза.

— Так.

Менші діти вже поспішали через дорогу, тримаючись за руки, з величезними від страху і хвилювання очима. Їх вели Кантаб з роду манні та його дружина Ара. Жінка наказувала їм іти посеред рядів і не торкатися сухих кістяків стебел.

— Чому, сей? — спитав малюк, якому було не більше чотирьох років. Спереду на його комбінезончику розпливалася підозріло темна пляма. — Бачте, качани вже зібрали.

— Це гра така, — пояснив Кантаб. — Зветься «не торкайся кукурудзи». — І завів пісню. Дехто з дітей підхопив, але решта були надто розгублені й налякані, щоб співати.

Пари переходили дорогу, найменших поступово зміняли старші й вищі діти, а Роланд ще раз кинув погляд на схід. Він розрахував, що Вовкам ще скакати до Вайє десять хвилин і цього часу вистачить. Але, о боги, як швидко вони летіли! Йому спало на думку, що доведеться залишити Слайтмена-молодшого й близнюків Тейвері тут, нагорі. Це було відхилення від плану, але план уже почав змінюватися. Інакше й бути не могло.

Останні дітлахи вже були на тому боці, й тепер на дорозі лишилися Оверголсер, Каллаген, Слайтмен-старший і Сейрі Адамс.

— Ідіть, — наказав їм Роланд.

— Я дочекаюся сина! — запротестував Слайтмен.

— Ідіть!

Слайтмен вочевидь мав намір продовжувати суперечку, та Сейрі торкнула його за один лікоть, а Оверголсер стис другий.

— Ходімо, — сказав Оверголсер. — Цей чоловік подбає про твого хлопця так само, як про свого.

Слайтмен востаннє кинув на Роланда сповнений сумніву погляд, потім переступив через канаву і разом з Оверголсером та Сейрі приєднався до хвоста вервечки, що спускалася до ріки.

— Сюзанно, покажи їм сховок, — дав розпорядження Роланд.

Вони подбали про те, щоб діти переходили канаву подалі від того місця, де чоловіки нещодавно копали. Обрубком ноги в шкіряному чохлі Сюзанна розкидала листя, гілки й сухе кукурудзиння: все те, що зазвичай валяється в придорожніх стічних канавах. Під сміттям виявилася темна яма.

— Це просто траншея, — мало не вибачаючись, пояснила вона. — Зверху будуть дошки. Легкі, їх просто скинути. Там, усередині, будемо ми. Роланд зробив… не знаю, як це називаєте ви, але там, звідки я родом, це перископ, така штука з дзеркалами всередині, завдяки яким можна бачити, що відбувається нагорі… коли настане час, ми просто підведемося. Дошки попадають.

— А де Джейк і решта троє? — раптом спитав Едді. — Вони вже мали повернутися.

— Ще рано, — сказав Роланд. — Заспокойся, Едді.

— Не заспокоюся, бо не рано. Ми б уже мали їх бачити. Я йду по них…

— Нікуди ти не підеш, — відрубав стрілець. — Ми маємо вивести з ладу якнайбільше Вовків, поки вони не збагнули, що коїться. А для цього треба всю стрілецьку силу зосередити тут, за їхніми спинами.

— Роланде, щось не так.

Стрілець проігнорував його.

— Жінки, спускайтеся, — скомандував він. — Ящики з тарілками будуть біля вас. Ми лише закидаємо їх листям.

Залія, Роза й Марґарет стали спускатися в яму, яку показала Сюзанна, а стрілець подивився в інший бік. Стежка, що вела до шахт, була порожня. Ні Джейка, ні Бенні, ні дітей Тейвері. І він почав думати, що Едді мав рацію. Щось сталося.

ШІСТЬ

Джейк і його супутники швидко та без пригод дійшли до того місця, де стежина розходилася. Приберігши дві дитячих речі наостанок, Джейк викинув їх біля розвилки: зламане брязкальце на ту доріжку, що вела до «Глорії», дівчачий плетений браслетик — на стежку до «Червоного птаха». «Обирайте, — подумав він. — І хай вам грець».

Повернувшись, він побачив, що близнюки Тейвері вже рушили назад. Бенні ж чекав його, блідий і схвильований. Його очі блищали. Джейк кивнув і змусив себе відповісти йому усмішкою.

— Ходімо, — сказав він.

Потім вони почули, як засвистів Роланд, і близнюки припустили бігом, хоч стежка й була засипана великим камінням. Вони трималися за руки й оббігали купки каміння, якщо не могли через нього перебратися.

— Гей, не біжіть! — крикнув Джейк. — Він казав не бігти й дивитися під н…

Отоді Френк Тейвері й втрапив ногою в яму. Джейк почув тріск: то зламалася його щиколотка. І з переляку, що відбився на обличчі Бенні, зрозумів, що той теж це чув. Френк тихо вереснув і похитнувся. Френсін підхопила його і спробувала підняти, але хлопчик був надто важкий. Він повалився на землю, ударившись головою об гранітний виступ, і звук, з яким череп стукнувся об камінь, був гучніший навіть за тріщання зламаної кістки. З рани на голові миттєво заюшила кров, блискуча у вранішньому світлі.

«Халепа, — подумав Джейк. — І на нашому шляху».

Бенні тільки витріщався. Його щоки зблідли так, що нагадували тепер кольором м’який сир. Френсін уже стояла навколішках біля брата, а той лежав, неприродно викрививши ногу, не спроможний витягти її з підступної ями. Дівчинка пронизливо підвивала й схлипувала. А потім підвивання враз припинилося. Її очі підкотилися, і вона зомліла, впавши на свого непритомного брата.

— Ходімо! — гукнув Джейк до Бенні, але той не зрушив з місця, все стояв і дивився. Джейк стукнув його кулаком у плече. — Заради твого батька!

Це привело Бенні до тями.

СІМ

Джейк бачив усю картину холодним ясним поглядом стрільця. Кров, розлита на кам’яному виступі. Жмут волосся. Нога в ямі. Краплі слини на губах Френсін Тейвері. Випуклість грудей сестри, яка впала навзнак на брата. Наближалися Вовки. І не Роландів свист йому про це сказав, а хист читати на відстані думки. «Едді, — подумав він. — Едді хоче йти сюди».

Джейк ніколи не користався хистом, щоб передати якусь думку, але зараз відчув, що треба.

Залишайся на місці! Ми спробуємо сховатися, якщо не встигнемо повернутися, а ти не смій сюди йти! Ти все зіпсуєш!

Він гадки не мав, чи дійшло повідомлення, але точно знав, що на щось інше в них часу немає. А тим часом Бенні… що ж він робив? Яким точним словом це можна було назвати? Міс Ейвері в школі Пайпера постійно змушувала їх шукати точні відповідники. І слово вигулькнуло. Бенні белькотів.

— Що нам робити, Джейку? Людино-Ісусе, обоє! Вони ж були в повному порядку! Просто бігли, а тоді… а якщо зараз прискачуть Вовки? Вони прискачуть, а ми будемо тут? Може, краще їх кинути, а самим тікати?

— Ми їх не кинемо, — сказав Джейк. Він нахилився і вхопив Френсін Тейвері за плечі, щоб підняти її і всадовити, тим самим даючи дихати Френкові. Її голова запала назад, волосся темним шовком розсипалося по плечах.

Її

1 ... 195 196 197 ... 208
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вовки Кальї. Темна вежа V», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вовки Кальї. Темна вежа V"