Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану 📚 - Українською

Читати книгу - "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану" автора Олексій Анатолійович Кононенко. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта / 💛 Інше. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 196 197 198 ... 207
Перейти на сторінку:
ріка Дон.(обратно) 121

Так називалася значна степова територія, від верхів'я Сирдар'ї і майже до гирла Дунаю. У різні часи різні частини цієї великої території позначалися цим терміном. Термін Дешт-і кипчак зустрічається вже на початку XI ст.

(обратно) 122

У XIV ст. цей термін був рівнозначний Туркестану і Мавераннахру; це видно з того, що Тимур у 1391 p. y відомому Карсакпайському написі називає себе «султаном Турану».

(обратно) 123

З часів глибокої давнини і до монгольських часів титул хорезмшах вживався до правителів Хорезму. Навіть тюрок Алтунташ, якого Махмуд призначив правителем Хорезму, носив цей титул (Баршольд В. В. Туркестан, т. II, с. 294, 295). Ібн-ал-Асір, Абу-л-Феда та інші арабські історики називають хорезмшахами усіх правителів цієї країни.

(обратно) 124

Джебенойон і Субеетай (Субедей) – бахадур – двоє з чотирьох наивірніших і наивідданіших соратників Чингізхана; були направлені Чингізханом для переслідування хорезмшаха Мухаммеда.

(обратно) 125

Слово «султан» з часів узбеків (XV ст.) у Середній Азії почало означати «царевич, нащадок Чингізхана» (Баршольд В. В. Церемониал при дворе узбекских ханов в XVII в., с. 304).

(обратно) 126

Іштяки, тобто остяки, так іменували башкирів деякі тюркські народи.

(обратно) 127

Уруг – у монгольських народів (urux – urug) – має значення «нащадок», «пагін даного роду»; у тюркських народів – «рід».

(обратно) 128

Саін-хан («славний хан») – прізвисько знаменитого Бату (Батия).

(обратно) 129

Терміну «мангит» східних хронік у руських літописах відповідає термін «нагай» – ногай. «І пріідоша нагаї, преже реченния Мангити…» («История о Казанском царстве», с. 8). Мангити – монгольського походження. Відомо, що у XVI ст. мангити-ногаї кочували по нижній течії Яїка, пізніше вони мешкали у степовій частині Криму, на північному Кавказі і в Середній Азії. Узбеки і казахи ногаями називають волзьких татар. Мангитами нині називається одне з узбекських племен (Баршольд В. В. История тур. – монг. народов, с. 18).

(обратно) 130

Калмик або калмак – так тюрки називали західних монголів, які складалися з киреїв (караїтів) і найманів (Аристов H. A. Заметки, с. 33).

(обратно) 131

У кінці XVI ст. туркмени під натиском ногайців були змушені піти з Мангишлаку; у 30-х роках XVII ст. туркмени, повернулися в Мангишлак, і разом з тими, що залишалися там, були витіснені калмиками, які у 1632 р. під проводом Хо-Орлоєка, відтіснивши ногайців, розмістилися в низинах Волги (Пальмов Н. Н. Этюды по истории приволжских калмыков, ч. І, XVII, 6, с. 5–8).

(обратно) 132

Порівняння «світ – караван-сарай» широко розповсюджене у мусульманській моралістичній літературі (Бертельс Е. Э. Хибитал хакаик Ахмада Югнаки, с 43).

(обратно) 133

Туран вживається як синонім слова Туркестан.

(обратно) 134

Даруга – слово монгольське, похідне від дієслова «даруху» – «давити»; цей термін співставний з терміном «баскак» («давити»). У монголів це слово вживалося частіше у формі «дардхачі». Термін «даруга» (як і інші історичні терміни) у різні часи і у різних народів мав далеко не однакове значення; найчастіше цим терміном називалися правителі – намісники міста чи області (Вельяминов-Зернов В. В. Исследование о касимовских царях и царевичах, ч. І, с 29).

(обратно) 135

Тур – середньовічна назва гірської

1 ... 196 197 198 ... 207
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану"