Читати книгу - "Українське письменство"

Всякий, хто зрікався привичних занять, посвячував відповідному богові знаряддя своєї роботи. Горацій покидає службу Венері і складає до ніг народженої з моря богині непотрібні йому інструменти.

В темнім житлі, де владика Еней… Мисль поетова така: в темних селищах підземного царства будемо ми всі, без жодних винятків, навіть царі і герої. (Тулл) Гостилій і Анк (Марцій) — леґендарні царі Риму.

Не звільнила свого Іпполіта навіть Діана сама. Іпполіт — царевич Афін, син Тесея, мисливець і жононенависник, улюбленець богині Діани.

Мінос — владика Криту, по смерті — суддя в підземному царстві.

Піритой, царь лапітів, вірний товариш царя афінського Тесея. Сміливий і нестримний, «ненависник богів», цар лапітів намовив Тесея зійти до підземного царства і викрасти з царського палацу дружину самого Плутона, богиню Прозерпіну. Друзям не повезло, і обидва вони були прикуті до скелі. Тесея визволив Геракл, вертаючись з Тартара з триголовим псом Цербером, а Піритой так прикутий і зостався, бо в Тесея не стало сили розірвати на ньому кайдани.

Коло 35 р. перед Хр., ще на початку літературної слави Горація, Меценат подарував йому невеликий маєток в Сабінських горах, недалеко від Рима. Кількома роками пізніше, восени 31 р. поет написав там найкращу з своїх сатир, присвячену радощам сільського життя.

…І приязнь Геракла здобувши… В Італії Геракла шановано, як бога — викажчика прихованих скарбів.

Щоб худоба моя (аби тільки не розум!) сита була… Ситий, налитий салом розум (pingue ingenium) — означення тупої, обмеженої людини.

Та тільки зійду я на Есквілін… Горацій, вставши з ліжка, біжить спочатку ручитись за свого приятеля на форум, а звідти на Есквілінську гору, де жив Меценат. Це ранішній, обов’язковий для кожного клієнта візит.

Скріби на збори тебе закликають. Горацій один час займав посаду в квесторській канцелярії. Хтось з його товаришів, зустрівшись з ним в Меценатовій господі, нагадує йому про засідання в якійсь спільній справі.

Запрошати до власної реди. Реда — легка коляска.

Що там чувати про даків. Даки в нинішнім Семигороді та Румунії. В 31 році перед Хр. боялись їхнього походу в північну Італію.

…Родичів Піфагора — боби я побачу. Піфагор (математик, філософ, релігійний реформатор) забороняв своїм учням їсти боби. Вигадано було й пояснення, — нібито він твердив, що люди й боби одного походження.

Я й мої гості їмо перед ларом. Вечеря одбувається, згідно з старовинним звичаєм, перед ларами (статуями родових богів) — тобто в великій світлиці, в атрії, а не в спеціально оборудуваній їдальні, триклінії.

Ареллій — невідомий ближче негоціант, що мав, очевидно, немало клопоту через своє багатство.

Ніби той раб підперезаний. Сільське мишеня, хоч і вбоге, але приймає свого гостя з почуттям власної гідності, по-хазяйськи; міське, в багатому домі, поводиться, як проворний і пронирливий раб в підперезаній (в інтересах більшої свободи рухів) туніці. Цікава паралель сільського господаря і міського паразита.

Скелі з гірських верховин… Відома леґенда про будування міської стіни в Фівах. Цар фіванський Амфіон збудував її, користаючись виключно своїм музичним хистом. Цей самий мотив знаходимо в Лесі Українки, в її драматичній поемі «Орфеєве чудо» (Ювілейний збірник, присвячений Франкові, в 40-ліття його діяльності).

Навіть на голос твоїх, Поліфеме, пісень. Поліфем — циклоп, Ґалатея — німфа. Закоханий Поліфем — сюжет одної з ідилій самого законодавця ідилії — Теокрита, грецького поета III віку перед Хр.

Сад мій не рівня гаям феакійським… На острові феаків, що привітали Одіссея на путі до рідного краю, був величезний сад. Його опис в 7-й пісні Гомерової «Одіссеї»: