Книги Українською Мовою » 💛 Романтична еротика » Коли спалахують зорі, Наталія Ольшевська 📚 - Українською

Читати книгу - "Коли спалахують зорі, Наталія Ольшевська"

411
0
03.11.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Коли спалахують зорі" автора Наталія Ольшевська. Жанр книги: 💛 Романтична еротика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 ... 90
Перейти на сторінку:

   Розстібаю та приспускаю штани разом з боксерами та починаю погладжувати член.

- Моя черга, - обертаюся до білявки та сідаю на диван. Вона підповзає на колінах ближче, нахиляється та обхоплює голівку вологими губами, поки я все ще стискаю довжину в кулаці. Від першого дотику хребтом пробігаються колючі мурашки, які спрямовуються в пах. Гарячий язик здійснює кругові рухи, чергуючи облизування та посмоктування. Забираю руку і даю їй можливість взяти ініціативу у свої руки. Повільно рухаючи головою, вона всмоктує член лише на половину довжини. Мені цього мало. Стискаю волосся, аби взяти процес під свій контроль.

- Візьми глибше, - натискаю на голову, поки не впираюся у мигдалини. Очевидно, глибокий мінет не її компетенція. Впирається руками в моє стегно та починає закашлюватися. Що ж, я добра душа - навчу для наступного. – Розслаб горло і дихай носом, - член входить глибше, а голівка впирається в стінку горла. - Розумниця.

   Не випускаючи її волосся з кулака, контролюю ритм. Вгору-вниз. Трахаю її рот, поки не відчуваю знайоме поколювання в паху. Пришвидшую рухи, прикриваю очі та, не питаючи, кінчаю в її горло. Але не відчуваю очікуваного задоволення. Відсторонююсь лише тоді, коли член починає м’якнути. Усе не так... Набридло.

- Козел, - шипить, витираючи рот рукою та відсовується подалі на дивані. По обличчі розтеклася косметика, волосся скуйовджене.

- Мені казали, - підіймаюся, натягую боксери та штани. – Не хвилюйся, я компенсую свою козлячість.

   Виймаю з кишені кілька зелених купюр та кидаю на стіл. Вона підривається на ноги, поправляє одяг, бере гроші та несеться до виходу. Біля дверей розвертається і підходить до столу.

- Це теж заберу! – хапає пляшку з шампанським та нарешті провалює геть.

   Нічого дивного.

   Наповнюю знову склянку та пишу Владу повідомлення, що я сам. Через декілька хвилин  двері відчиняються і друг сідає поруч.

- Швидко ти сьогодні. Старієш, друже?

- Ага. Остогидли всі ці силіконові ляльки. Переситився мимобіжними шльондрами. Пора зав’язувати. Будемо жити щасливою парою – я і моя рука.

- Тоді заведи собі постійну дівчину, як я, і не потрібно буде витрачати час на пошуки випадкового перепихону та зайві претензії.

- Я пас. Більше ніколи не наступлю на ці граблі.

- Досі не викинув з голови Злату?

- Не вимовляй цього сучого імені! – гарчу, зриваючись на ноги. – Цю істоту навіть жінкою назвати не можна!

- Адаме, минуло три роки…

- Ми не будемо про це говорити! Або кажи, що хотів, або провалюй на хрін!

   Вливаю у себе залишки зі склянки, аби вгамуватися і не почати усе трощити. Це ім’я діє на мене, як тригер. Не для того я стирчав три роки в Данії у свого деспотичного татка, аби зараз знову зірватися.

- Заспокойся, друже, - підіймає руки у примирливому жесті, - мовчу. Сьогодні отримав координати місця наступного бою. Ти у справі?

- Де і коли?

- Завтра опівночі. Закинутий цементний завод.

- З ким бій?

- А ставки на тоталізаторі тебе не цікавлять?

- Абсолютно. З ким?

- Ібліс[1].

   Здається, я навіть відчув, як очі загорілися червоним. Це трапилося у той момент, коли склянка тріснула у моїй руці, розлетілася на дрібні уламки і впилася гострими кутами у долоню. Але болю я не відчуваю. Лише скажену  лють.

- Я буду.

------------------------------------

[1] Ібліс – в ісламі - янгол, який відмовився визнавати створеного Аллахом Адама, через що був скинутий на землю і бродить серед смертних, схиляючи їх до гріха.


Думаю, з такої сторони ми бачимо Адама вперше. Та, якщо бути відвертою, я обожнюю таких героїв. Обіцяю, цей хлопець вас не розчарує!) А також зовсім скоро ми сходимо з ним на весілля до Олега та Олесі) Тому зберігайте книгу у бібліотеці та не пропустіть оновлення, які виходитимуть щодня - надалі опівночі.
Буду рада почути думки у коментарях, критика також вітається))

Мирного вечора!

1 2 3 ... 90
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Коли спалахують зорі, Наталія Ольшевська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Коли спалахують зорі, Наталія Ольшевська"