Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Барсику, де мій заєць?, Тіна Вітовт 📚 - Українською

Читати книгу - "Барсику, де мій заєць?, Тіна Вітовт"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Барсику, де мій заєць?" автора Тіна Вітовт. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 ... 95
Перейти на сторінку:

- Ти не ловив, зате я мала схопити...

- Це твої проблеми, я ніякого зайця не зустрічав по дорозі.

- Зустрічав, того що ти сполохав, коли через кущі ліз, мов ведмідь клишоногий, - і ще регоче, от зараза мала, я тобі твого гарненького хвостика ще накручу, просити пробачення будеш.

Ну що за нахабна морда. Мало того що на чужій території полює, так ще й компенсації якісь вимагає. Бачишно її зайця сполохав. На моїй землі? Значить і заєць мій.

- А ти не вважаєш, що знахабніла вкорінь?

- Чого б це? Другий місяць тут живу, і ніхто не жалівся, і здобич мою не полошив.

Значить, кажеш два місяці? Ну-ну, що ще ти мені цікавого про себе розкажеш?

- Слухай, мала, а як ти сюди потрапила? - питаю примруживши очі. - Тут стоїть магічний захист, його так просто не пройдеш.

Дівчина закусила нижню губу, спокусливу губу, я аж залип на ній, так і захотілося доторкнутися до неї. Очі винно опустила долу.

- О, то ти вже не така нахабна, мовчиш? - тільки голову відвернула. - То я почую відповідь? Так просто сюди не потрапити, потрібен дозвіл.

- Я... випадково сюди потрапила... через портал... а назад не вийшло... - ледь не плаче.

Супер, мені ще, тільки соплі підбирати за дівчиськом не вистачало. А так, повний карнавал зараз у житті. 

- То, ти у нас портальний маг, виходить? - більш м'якше почав, не люблю я ті сльози та соплі.

- Угу... тільки ліс мене не випускає... - жалібно видихнула.

- В якому сенсі не випускає? - здивувався. - Він мав тебе сюди не впустити, а на вихід так будь ласкава.

Вона глянула на мене здивованим поглядом, піднесла пальці вверх і клацнула... Що мало статися я не зрозумів, але з'явився легкий туман, ледь укутавши нас із тушкою косулі. Склалося враження, що світ сколихнувся. Це що вона магічить?

Цікаво, я ще не зустрічав такого. І як нас сколихнуло, так і випустило, а туман розвіявся. Нас перенесло, тому що місце навколо змінилося, а ми як стояли один навпроти одного, так і стоїмо, і тушка косулі між нами. Доволі оригінальний вона портальник.

 

 

1 2 3 ... 95
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Барсику, де мій заєць?, Тіна Вітовт», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Барсику, де мій заєць?, Тіна Вітовт"