Книги Українською Мовою » 💙 Любовне фентезі » Бунтівник та аристократка, Крістіна Логоша 📚 - Українською

Читати книгу - "Бунтівник та аристократка, Крістіна Логоша"

209
0
03.03.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Бунтівник та аристократка" автора Крістіна Логоша. Жанр книги: 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 ... 99
Перейти на сторінку:
Розділ 1 (2)

                                                                 ***

Сонце померкло. Знемагаючи від мук, небо не витримало і розірвалося, розплескуючи крижану воду. Злива наростала, стаючи все сильнішою і дзвінкішою, перетворюючись на непроглядну водяну стіну.

Вода безсовісно лилася у відчинене вікно, стікаючи по підвіконню на підлогу. У холодній квартирі гостро відчувалася осіння вогкість. Я сиділа на стільці, укутавшись теплим пледом, спостерігаючи за лицедійством природи. Якийсь незвичайний спокій не давав піднятися та закрити стулку.

І аромат… Він приковував до місця. Вдихала на повні груди, насолоджуючись запахом озону впереміш зі свіжозавареним чаєм з мелісою. Над її білою порцеляновою чашкою парила серпанок. Сімейний сервіз — одне з небагатьох, що залишилося від колись забезпеченого і аристократичного життя.

Сповзаючи з плеча до кінчиків пальцем і перетворюючись із нижнього малюнка на живу істоту, на столі з'явилася Маріса. Висовуючи довгий роздвоєний язик, вона уважно читала розкриту «Ольбург Таймс».

- Ханс тебе приб'є, побачивши, що ти не зачинила вікно.

- Не приб'є. Це ж Ханс.

Я спостерігала за калюжею, що росте, ділячи невеликі ковтки гарячого напою.

— Ц-ц-ц. Знову це бунтівник на першій сторінці! Заявляє, що найближчим часом вирішить конфлікт між Ольбурзькою королівською родиною та приниженим народом. Ти уявляєш, який мерзотник?! Народ, бачите, королівська родина образила! А те, що вони хотіли лінчувати всю аристократію на головній площі Креортока, він, напевно, не встиг згадати. Тьху, як гидко… лицемір.

— Не заводься, Марісо. Тисовому магу не дістатись Ртутних островів. Ці журналісти тільки й роблять, що роздмухують із мухи слона, аби розпродати весь тираж.

— Як ти можеш бути такою байдужою, Ів? Це стосується тебе насамперед! Якщо цей негідник суне сюди свій ніс.

- Тихо-тихо, - перебила я змію, - Здається, починається...

 

 Мій погляд знітився, крізь морок почали з'являтися нерозбірливі образи. З кожною секундою вони ставали все чіткішими, обростаючи новими деталями та елементами.

Поступово бачення складається в одну закінчену картинку.

Незнайомець у білій сорочці сидів за дубовим столом, переглядаючи ранкову пресу. Біля його правої руки стояла чашка чорної кави. Я помітила по перших рядках, що це та сама газета, яку читає Маріса.

Можна подумати, що він відчув мою присутність: підвівся, прихопивши з собою напій, попрямував до відкритого балкона. З вулиці вдарило сонячне світло — на небі не хмарки.

Вперше за п'ять років я змогла подивитись на Креорток на власні очі… Майже своїми.

Очима незнайомця я дивилася на центральну площу столиці, густо усіяну помаранчевими, червоними та зеленими деревами. Звідки у жовтні взятися зелені? Але уважно вдивившись у яскраво зелені плями з теракотовими вкрапленнями, я впізнала в них ягідний тис. Площа густо усіяна ними, вони яскравими плямами розбавляли звичні осінні тони.

Незнайомець сперся на перила балкона, нависаючи над прірвою. У мене одразу ж закрутилася голова. У страху я чіплялася пальцями за край столу, ніби намагалася утриматися від уявного падіння.

Він дивився вниз з висоти семи-восьми поверхової будівлі. І якщо я не помилилася, то це був готель «Плаза».

— І що там? — спитала Маріса без особливого ентузіазму.

За довгі роки подібні видіння стали звичайними.

— Він стоїть на балконі «Плаза» і дивиться на площу. Там світить сонце і так тепло ... Ти не уявляєш, як там красиво!

- Балкон «Плаза»? Я завжди казала, що він якийсь підпільний зілля. Звідки у пристойної людини можуть бути гроші на віп-номер із видом на головну площу королівства?

- Ма-рі-са! - Я засміялася.

- Ні. А що смішного-то?! Я говорю реальні речі.

Але я не сперечалася, мене заворожував краєвид. Місто таке затишне, рідне і далеке…

— І-і-і-у! Що тут сталося? — у кімнаті з'явився Ханс.

Його голос прогнав видіння. Ханс, взявшись рукою за голову, дивився на моє дощове хуліганство.

— Дощ почався так раптово, що я не встигла зачинити вікно.

— Хазяйка квартири нас вижене надвір, якщо дізнається, — тривога відчувалась в його голосі. Він підходить до столу та бере з тарілки імбирне печиво. — Ти що, на роботу не збираєшся?

- Збираюся. Заступаю на чергування за годину.

- Ясно, - він відкусив ласощі і подався назад до спальні.

Проходячи повз відчинене вікно, Ханс махнув рукою — стулки зачинилися. Калюжа, наче на розпеченій пательні, почала випаровуватися.

— Мій побутовий маг, — тихо прошепотіла.

- Я все чув, Ів!

Я допила чай. Маріса продовжувала з цікавістю читати інтерв'ю Крістофа Йєнсена, вона, наче губка, вбирала кожне написане слово. Тепер весь день розмовлятиме на політичні теми.

Вставши зі стільця, я попрямувала в душ.

— До речі, вчора центральним каналом показували «Кенгуренка Блінки», — кидає мені навздогін Маріса.

— Будь ласка, скажи, що його крутили не у прайм-тайм?

- У прайм-тайм, - змія явно задоволена.

- Сьогодні на роботу хоч не з'являйся!

У вузькому коридорі розминулась із Хансом. Він на бігу поцілував у щоку і пообіцяв на тижні зводити мене до ресторану. За кілька хвилин радник королеви втік за дверима, залишаючи нас з Марісою вдвох.

Звістка про похід до ресторану мене засмутила. Ханс консерватор, він завжди прив'язує значні події до подібних появ на публіці. Це вже сімейна традиція: відсвяткувати день народження, зробити пропозицію вийти за нього заміж, повідомити, що скоро відбудеться переворот, і ми повинні тікати з міста... За більш як три роки спільного життя я вже вивчила всі його звички.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 ... 99
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Бунтівник та аристократка, Крістіна Логоша», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Бунтівник та аристократка, Крістіна Логоша"