Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Моя на одну ніч, Тала Тоцка 📚 - Українською

Читати книгу - "Моя на одну ніч, Тала Тоцка"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Моя на одну ніч" автора Тала Тоцка. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 ... 25
Перейти на сторінку:
Розділ 2

Вже стоячи біля операційного столу, Оля скривилася — знайшла про кого думати в такий відповідальний момент! Про колишнього чоловіка!

Вогнестріл справді виявився досить серйозним. Взагалі то він повинен був призвести до смерті, але, схоже, Янгол-Охоронець дістався пацієнту дуже спритним і вчасно змінив траєкторію кулі.

Тепер на неї чекає велика робота — витягти кулю, по можливості залатати й заштопати пошкоджені внутрішні органи, а потім повернути пацієнта назад Янголу-Охоронцю. Оживляти когось було вже не в її компетенції.

Про що це вона? Ах так, про красу. Краса, яку Ольга зараз спостерігала, була ідеальною. Пацієнт уже вгамувався і навіть став схожим на тяжко пораненого — як мінімум проявилась належна блідість.

Його перенесли на операційний стіл, і зараз він лежав, знеможено закинувши голову і заплющивши очі. Значить, у передопераційній буйствував, зібравши останні сили?

Ольга задумливо розглядала чоловіка, що лежав перед нею. І де вони такі беруться? Не просто вродливий, а диявольськи вродливий. Чорні врозліт брови, чітко промальована лінія вилиць, губи припухлі, але при цьому теж ніби намальовані. І добра триденна щетина.

 Раптом захотілося провести по щоці долонею і відчути, як приємно поколює шкіру. Навіть руку піднесла, добре, що вчасно схаменулась.

Несподівано уявила, як це, якщо підборіддя з такою щетиною прослизне по спині, мимохідь виплітаючи губами ланцюжок із поцілунків, і по тій же спині кинулась череда мурашок.

«А все тому, що мужчини у тебе, Ольго Михайлівно, не було вже майже півроку». Позорище. І то була чиста правда.

Мужчина на операційному столі безперечно викликав непотрібні асоціації. Чи то він сам, чи то його оголений торс. М'язи, схожі на мотузки, обплітали смугляве, засмагле тіло, і рана, яка розривала грудну клітку, виглядала так неприродно, ніби червоною фарбою наляпали на сторінку підручника з анатомії.

Раптом чоловік опустив руку вниз, а потім розплющив очі, і Ольга відчула у себе на стегні тверду долоню. Звичайно, вона була надійно упакована в хірургічний костюм, але все одно, цей дотик шокував. Та що там, її ніби обпалило через тканину штанів. Чоловік подивився каламутним поглядом, зненацька куточок його уст сіпнувся, а потім криво поповз угору.

— Ти там не в панчохах? — пролунав сиплий шепіт, й Ольга ледве стрималась, щоб не відстрибнути від столу. Швидко озирнулась, чи звернув хтось увагу? Але всі були зайняті підготовкою, анестезіолог вже відміряв необхідну кількість препарату. — Як же ти мене рятуватимеш без панчіх?

— Вам не слід розмовляти, — якомога холодніше сказала вона, усуваючись від руки, яка повзла вгору і майже дісталася критичної точки. Він що, досі не прив'язаний?

Ольга не могла не захопитися такою наполегливістю. Точніше, нахабством. І це маючи всі шанси будь-якої миті відбути у вічність!

Раптом подумалось, що дуже цікаво, який він, коли сповнений життєвих сил та енергії, якщо в передбаннику операційної так блискав очима! Довелось навіть обсмикнути себе і вилаяти за непрофесіоналізм. Краще вишколювати колег з хірургічної бригади.

— Чому пацієнт не зафіксований на операційному столі? — Запитала Ольга асистента незадоволеним тоном.

Вона справді була незадоволена — кому приємно, коли перед відповідальною операцією тобі лізуть під умовну спідницю, хай навіть це буде такий писаний красень?

— Тому що я обматюкав того хлопця, який намагався мене прив'язати, — із заплющеними очима відповів замість колеги поранений і додав напівпошепки: — Потерпи, потім ти сама мене прив'яжеш…

І Ольга зраділа, що маска закриває обличчя, а шапочка — голову, бо одразу ж почервоніла від вух до коріння волосся, коли до неї дійшов зміст сказаного.

— Добре зафіксований пацієнт анестезії не потребує, — підморгнув Ользі анестезіолог Шевригін і вп'явся голкою в увиту венами руку, а вона несвідомо відвела очі.

— Щоб без панчіх до мене навіть не підходила, — прошелестів раптом цей нестерпний вродливий мужчина… Стоп. Пацієнт з вогнестрільним пораненням.

Ні, не так! Пацієнт! З вогнестрілом! Ось, тепер набагато краще.

Тим часом поранений плавно поринав у медикаментозний сон. Руки та ноги чоловіка — нарешті! — були надійно зафіксовані ременями на поверхні операційного столу. І, вже приступивши до роботи, Ольга спіймала себе на тому, що намагається згадати, чи лежить у шафі куплена сто років тому пара панчіх з ажурними резинками.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 ... 25
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моя на одну ніч, Тала Тоцка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Моя на одну ніч, Тала Тоцка"