Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Принц Єгипту, Олександра Малінкова 📚 - Українською

Читати книгу - "Принц Єгипту, Олександра Малінкова"

76
0
09.06.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Принц Єгипту" автора Олександра Малінкова. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 ... 60
Перейти на сторінку:

Він миттєво розстібнув блискавку на  кофті Марини і почав робити масаж серця і штучне дихання. Десять секунд, тридцять, хвилину, дві…

Нарешті дівчина повернулася майже з того світу, закашлялася. Коли вона прийшла до тями, чоловік сварився на невідомій їй мові.

–  Where are you from? – Запитав її рятівник, перейшовши на більш-менш зрозумілу англійську..

Вона зніяковіло заморгала. Зуби цокотіли від холоду. Вчепилася льодяними пальцями в свій одяг, намагаючись прикрити майже оголені у ліфі з мережива груди.

–  Where are you from? – Повторив він своє запитання і почав стягувати з неї мокру кофту.

–  Що ви робите? – Слабо запротестувала вона.

–  Намагаюся зняти мокрий одяг і зробити ось це, –  він підхопив з настилу свою сорочку, яку скинув перед тим, як пірнути у воду.

Потім знову висварився на іншій мові.

–  Ти хоч розумієш, що могла загинути? Поряд з понтоном корали об які легко розбитися з такими хвилями. Ти просто стала б їжею для риб. Хіба ти не знала про заборону купатися після заходу сонця?

–  Я впала, –  тихо промовила Марина і знову закашлялася.

–  Вона впала, а якого дідька ти робила тут уночі? Чого не спиться в номері? – Не міг вгамуватися незнайомець.

–  Бо я тільки що прилетіла, а на ресепшн не було жодної живої людини, –  почала виправдовуватися вона.

–  І тоді тобі в голову прийшла геніальна  ідея, піти і знайти пригод. Кращої ідеї, як померти не прийшло на думку? Ходімо, –  він підхопив її і поставив на ноги. –  йти зможеш?

–  Мабуть, що так, –  вона кволо спробувала взулася, але він зупинив її, присів перед нею і натягнув кросівки на холодні мокрі ніжки.

- За мною! – Скомандував і Марині нічого не лишилося, як мовчки послідувати за молодим чоловіком.

Зі спини він здавався зовсім кремезним, голий торс, густе мокре волосся зібране у хвіст, вода стікала по спині. Смугле тіло в світлі ліхтарів. Вона не дуже добре роздивилася здорованя, але ще й досі було відчуття, наче його губи торкаються до її. Небритий та брутальний, але ж він щойно врятував їй життя…

 Декілька хвилин дороги і вони опинилися на ресепшн.

–  Де твої речі? – Запитав він роздратовано.

Вона показала в бік валізи. На мить хлопець зайшов за стійку і дістав щось із шухляди. Потім підхопив  двадцятикілограмову валізу, наче пушинку, гукнув її жестом йти за ним.

Марина йшла слідом, змерзла і голодна, мабуть виглядала зараз, як мокре кошеня, яке щойно дістали з води. Облізле та нещасне. Чомусь геть не так вона уявляла собі перший день її подорожі.

Її рятівник притулив картку до дверей і зробив крок в середину. Світло загорілося. Поклав речі  на спеціальний столик, мокру кофту закинув у раковину в ванній кімнаті.

–  Подобається? – Запитав він.

–  Якщо чесно, мені байдуже, головне що тут є стеля, стіни і ліжко.

 Він лишився стояти на місці.

–  Я маю оглянути тут все, чи заплатити за номер? – Вона не розуміла, чому сьогоднішній знайомий не йде. Звичайно, вона була страшенно йому вдячна, тепер вже навіть не лише за те, що врятував, а ще й допоміг з номером, та вона почувала себе настільки втомленою і виснаженою, що мріяла лише про гарячий душ та ліжко.

–  Взагалі я чекаю, що ти повернеш мені мою сорочку, –  він ледве посміхнувся і на його небритих щоках з’явилися дві ямочки.

Прямий аристократичний ніс, стиснуті губи і темно-карі очі, які зараз дивляться на неї не моргаючи. Густі брови, зійшлися на переніссі. Він злиться? Чи завжди виглядає так неприступно і похмуро, наче кам’яна глиба. Звичайно, якби не вона, він би знаходився у теплому ліжку, а не здавав нічний норматив з плавання.  Та ще й вщент мокра одежа не додає напевне комфорту. Правда з одежі лише джинси. А голий торс виглядає досить «солідно». Нарешті змогла підібрати подумки потрібне слово. Невже вона ще й досі витріщається на нього?

- Шановна, як тебе там,  перепрошую, але я мав трішки інші плани на цю ніч, тому прошу поквапитися!

–  Так, звичайно.

Марина незграбно спробувала розірвати захисну плівку на валізі, якою обгорнули в аеропорту, щоб дістати з неї речі, та в неї нічого не виходило. Він обережно відсунув дівчину у бік і наче листок паперу розірвав плівку. 

Вона схопила з валізи першу одежину, яку можна було надягнути й похапцем кинулася до ванної, а повернулася вже з його сорочкою у руках.

–  Що це? – Він показав кров на тканині, –  Ти поранена.

–  Не знаю, не відчуваю нічого окрім холоду. Я б залюбки зараз опинилася під душем, бажано кип’ятком. – Її зуби почали знову цокотіти від холоду - З мене на сьогодні досить пригод. Але за зіпсовану річ готова заплатити.

- Не треба, - буркнув рятівник і пішов геть.

Коли двері зачинилися, Марина зробила настільки гарячу воду, яку тільки могла витримати.

«Дідько, з усієї одежі у валізі ти не могла схопити нічого кращого ніж верх піжами з рожевими слоненятами?»: Висварила себе вона.

1 2 3 ... 60
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Принц Єгипту, Олександра Малінкова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Принц Єгипту, Олександра Малінкова"