Читати книгу - "Незабутнє кохання, Victoria Chukhriy"

Їм було трохи більше 17, коли вони вперше зустрілися на одній з гучних вечірок у Лос-Анджелесі. Обидва були молодими, яскравими, і мали все перед собою. Еллісон була тоді ще невпевнена у своїй майбутній кар’єрі, вона лише починала вивчати себе як артистку. Джейсон, навпаки, вже був на порозі своєї слави. Його музика тільки починала захоплювати серця мільйонів, але для нього було щось важливіше того вечора.

Він помітив її ще до того, як встиг зайти в зал. Її сміх розносився через весь натовп, і Джейсон відчув невидиму силу, яка тягнула його до цієї незнайомки. Вона не була схожа на інших дівчат навколо: проста сукня, мінімум макіяжу і очі, в яких горів невловимий вогонь. Щось у ній зупинило його дихання. Еллісон завжди була тією, хто міг привернути увагу без зайвих зусиль.

“Ти танцюєш?” — спитав він, підходячи до неї ближче. Вона підняла голову і подивилася на нього, не впізнаючи одразу, що перед нею стоїть хлопець, якого всі дівчата навколо вважали недосяжним.

“Може, якщо ти зможеш мене здивувати,” — відповіла вона з легким викликом у голосі.

Так почався їхній перший вечір разом — невимушений, з дитячою наївністю і незрівнянною легкістю, яка могла бути тільки між людьми, які щойно зустрілися, але вже відчувають незрозуміле притягання.

Наступні кілька місяців були як казка. Вони ходили разом на пляж, їздили на концерти, зустрічали світанки і проводили ночі в нескінченних розмовах. Еллісон була зачарована тим, наскільки глибоким і пристрасним виявився Джейсон, коли він не був на сцені. Він відкривався їй повністю, розповідав про свої страхи, надії, і те, як важко бути “улюбленцем публіки”.

“Я хочу жити цим моментом,” — сказав він якось, коли вони сиділи на даху одного з будинків, дивлячись на зорі. “Не знаю, що буде далі, але мені добре, коли ти поруч.”

Це було те кохання, яке, здавалося, ніщо не може зламати. Їхні почуття були настільки сильними, що кожен дотик, кожен погляд між ними запалював вогонь. Вони вірили, що так буде завжди. І, попри їхню юність, обидва були впевнені: вони проживуть все життя разом.

Але з часом світ почав втручатися в їхню казку.

Джейсон ставав дедалі популярнішим, і кожен його крок потрапляв під пильну увагу. Плітки, чутки, фанати, які не залишали його наодинці. Еллісон відчувала, що втрачає частинку себе в цьому новому світі. Вона кохала його, але слава, яка невпинно набирала обертів, почала віддаляти їх.

Їхні перші розбіжності були через дрібниці, які з часом ставали все серйознішими. Але щоразу, коли вони розходилися, Джейсон завжди повертався до неї. Він не міг бути без неї — і вона не могла бути без нього. Це було як магніт, який постійно тягнув їх назад.

“Я не знаю, чому ти мене терпиш,” — сказав він якось після чергового примирення, коли вони обіймалися в темній кімнаті, далеко від очей усіх.

“Бо я тебе люблю,” — відповіла вона, і це була правда, яку не можна було пояснити словами.

Вони були разом, бо не могли бути інакше. Це було кохання, яке їх спалювало, але водночас було їхнім єдиним притулком від світу.