Читати книгу - "Дикий Гранат , Анетта Грімм"

У кабінеті зависла тиша. Максим дивився на Ліку, злегка примружившись, а вона, у свою чергу, не збиралася відводити погляду. У цій мовчазній дуелі її впевненість трохи похитнулася, але вона швидко взяла себе в руки. Ліка зазначила, що між ними різниця у віці п'ятнадцять років. Сивина в його густому темному волоссі не просто не псувала його, а, навпаки, додавала якогось шарму. Вона раптом упіймала себе на думці, що він, без сумніву, привабливий.

Нарешті Максим перервав мовчання.

— Подивимося, яким професіоналізмом підживиться ваша впевненість, — його голос звучав спокійно, але відчувалася влада. — Завтра чекаю на вас на роботі рівно о 8:00. Поки працюватимете помічником дизайнера. Як виявите себе — подивимося.

Ліка мовчки кивнула, намагаючись не видати свого подиву. Все відбувалося надто швидко. Він підвівся і вийшов із-за столу.

— Ходімо, познайомлю вас із вашим наставником, — сказав Максим, жестом запрошуючи її слідувати.

Вони пройшли по офісу, повз стильні скляні кабінети, поки не зупинилися біля просторого робочого місця, заповненого ескізами, паперами та зразками тканин. За столом сиділа дівчина з ідеальною зачіскою та в бездоганному костюмі. Вона підняла погляд на Ліку і буквально пропалила її очима.

- Карина, познайомся, це Ліка, - представив її Максим. — Вона буде твоєю помічницею.

Карина повільно піднялася, окинувши Ліку оцінюючим поглядом з ніг до голови, ніби намагаючись знайти в її зовнішності хоч найменшу ваду. Її тонкі губи склалися в холодну усмішку.

- Помічниця? — перепитала вона, ніби засумнівалась у його словах. — Ну що ж, побачимо, як ви впораєтеся.

Ліка відчула, що Карина їй явно не рада, але вирішила не показувати жодного сумніву. Вона трохи посміхнулася, намагаючись не піддатися на провокацію.

— Упевнена, ми швидко порозуміємося, — спокійно відповіла Ліка, подивившись на Карину прямо в очі.

Максим, спостерігаючи за цією сценою, трохи посміхнувся, але нічого не сказав.

— Завтра почнете, — сказав він, повернувшись до Ліки. - А тепер ви вільні. Вдалий день.

Ліка, все ще відчуваючи на собі холодний погляд Карини, зібрала свою сумку і попрямувала до виходу. За спиною вона почула, як Максим щось тихо сказав Карині, але розбирати не стала. Завтра вона мала багато довести.