Читати книгу - "Цигарка на двох , marichkass"

— Напевно, через Флер. Після того як мене вкусив той клятий перевертень, все пішло до чорта. Я виявився для неї не привабливим, жахливим, зі шрамами на обличчі та тілі. Хто ж знав, що цими словами вона зробила мені більше шрамів, вона пошматувала мою душу, і викинула.. я відчуваю себе жахливо. В мене змінилися вподобання, я можу їсти кроваву їжу, і мені це подобається, чорт забирай.

Білл, запустив руку у волосся, і з болем видихнув. Він взяв недокурок з рук Герміони, і зробив останні затяжки, після чого потушив.

— Знаєш, я не згідна з Флер. Шрами прикрашають чоловіків, в особливості тебе. Єдині шрами, які мені не подобаються - це внутрішні. Вони знищать кожного. В мене також є шрам.

Герміона скинула накидку, яка впала на сніг. Дівчина підгорнула рукав кофти, і оголився надпис "Бруднокровка". Білл ковтнув слину, затамувавши подих. Він знав, що в дівчини залишившись шрам, але вона завжди його приховувала. Але сьогодні вона вперше йому його показала.

— Скажи, мої шрами роблять мене  монстром?

— Ні.

— Білл, це стосується і тебе. Твої шрами не роблять тебе слабким чи страшним, вони показують, що ти боровся і переміг, це частина того, хто ти є і це прекрасно.

Дівчина підійшла до нього ще ближче, він відчув дихання на своїй шоці і затамував подих. Герміона підійнялась на пальчиках, обережно провела пальцем по його щоці, ніжно обводячи шрам, наблизивши обличчя ближче, вона прикривши очі поцілувала його. Білл на долю секунди розгубився, але швидко взяв себе в руки.  Він не відштовхнув її, навпаки, відповів на поцілунок та притягнув ближче до себе, ніжно зминаючи її солодкі та такі податливі губи. Він насолоджувався її смаком, і млів від відчуттів середині. Здається, що в його животі літала зграйка метеликів.

Скоро в них обох забрало повітря, і вони відірвалися один від одного. Він помітив, що Герміона почервоніла, тяжко дихаючи вона уткнулась лобом йому в плече, не в силах дивитися йому в очі. Білл притягнув її ближче до себе. Він обійняв її, зарився обличчям їй в волосся. На душі стало так легко. Він відчув, як Герміона тремтить в його обіймах.

— Пішли вже в будинок, а то інакше я себе не пробачу за те, що ти замерзнеш та захворієш.
Герміона підійняла голову, Білл не втримався і поцілував її ніжно в лоб. Дівчина посміхнулася, і потягнулася, за ще однією порцією поцілунку. Білл голосно засміявся, але  піддався.

Моллі відійшла від вікна з посмішкою на обличчі. Жінка була впевнена, що тепер в цьому домі стало на 2 щасливі людини більше.

Кінець