Читати книгу - "9, Марко Кейк"

***

Чорнота прийшла вночі, ніч завжди складається з Чорноти і страху, але Ірія готова і не боїться.

Чорнота просовує голову у кімнату, де сплять Тато і Мама.

Ірія, що було згорнулася в ногах Зой, біжить до них. Чорнота стоїть над ліжком з Татового боку і сипить, вибалушивши чорні очі. Чорні на чорному. Схиляється над Татом, над його грудьми, з  яких випливає Мала Чорнота, щоб приєднатися до Великої, стати Величезною Чорнотою. І Тато трішки сипить. Ірії і лячно, і не хочеться зробити щось неправильно. Чорнота її не помічає.

Вінд прилетів і стукає у вікно:

- Давай. Ти для чого тут?

Для цього. Ірія вишкірює білі гострі зубки і встромляє просто в Чорноту. Нечутний виск, від Чорноти відривається шматок... і розчиняється – Вінд дме в шпарки з усієї сили. І ще раз. І ще...

Чорнота вигинається до стелі бридким невидимим черв’яком, востаннє дико нечутно вищить, плює в Ірію брудом і тікає. Щезає. Вмирає. Світ сміється. Небо в зорях, Місяць, червоні і жовті дерева, Вінд, - всі-всі радіють і вітають Ірію з перемогою.

В квартирі нижче поверхом журливо виє Рой.

Тато сідає на ліжку і важко дихає. 

- Що, любий?

- Серце щось...

- Вранці до лікаря! Скільки можна тягти?

- Обов’язково.

Вони лягають і засинають.

Ірія йде під стіл на кухню і вкладається там. Їй не можна до Зої. В ній ще лишилося трохи Чорноти. Зітхає (прохолодно). Та справжній леді не личить жалітись. Закриває очі. Перед очима знак, вогняний і великий.

8. 

Кінець