Читати книгу - "Колишні. Повернути минуле, Софія Брай"

— У мене дві новини, одна хороша, інша не така приємна, яку з них ти хочеш почути насамперед?

Софія відкрила рота і сухим голосом відповіла: 

— Другу.

— У нижню частину твоєї спини потрапив невеликий шматок металу, який треба видалити хірургічним шляхом, інакше він може зашкодити нервовій системі в попереку, і ти не зможеш ходити.

— А гарна? — Вона повернула голову і подивилася на Захара, її обличчя було блідим, як аркуш паперу, на якому намальовані ніс та очі. У ньому не було ні кровиночки.

Захар стискав її руку все міцніше і міцніше: 

— Ти вагітна двійнятами.

Що? Як це можливо?

— Що ти сказав? Я ж робила узі, і там точно був тільки один.

— Двоє, одна дитина знаходилася біля задньої стінки матки і була заблокована іншою, тому її не було видно.

— Софія…— Захар міцно стис її долоню. Він хотів щось сказати, але промовчав. Подумавши трохи, він з духом зібрався: — Кидай їх. 

Софія здивовано подивилася на нього, що він сказав? Він взагалі знає, що говорить? Вона з силою спробувала вирвати свою долоню з його руки, мовчачи опираючись. 

— Софі ...

— Я не хочу тебе чути, навіть якщо їхній батько італієць — то що з того? Вони всередині мого живота, вони є частиною мого життя, хіба я можу відмовитися від цієї частини?

— Тобі зроблять анестезію перед операцією, тобі не зберегти цих дітей.

Дівчина затремтіла всім тілом.

— А якщо я не робитиму анестезію?

—Софія, послухай мене, - Захар намагався переконати її, — Ти всього на третьому місяці, після ... Після ти зможеш мати ще дітей ... 

— Вони теж життя! — Софія вперто стояла на своєму, — Я не здамся.

Всім привіт! Сьогодні стартувала моя новинка. Буду вдячна якщо підтримаєте книгу, натискайте на сердечка,а також не забувайте додати книгу до бібліотеки та підписатись на автора.