Читати книгу - "Пил Ангела , max hax"

Я прокинувся у білій кімнаті... Вона була досить великою. Моя голова боліла так, наче її прострелили. Подивившись на підлогу, я побачив могилу та людей... Я згадав той день, ту кляту вечірку.
- Невже...я справді помер?
Та відповіді не було, що й не дивно. Я нічого не пам'ятав, окрім того дня. Навіть...навіть свого імені. Через декілька годин всі розійшлись, а я почав обдумувати те, що сталось. Близько трьох діб я сидів роздумуючи. Я вирішив що не можу весь час сидіти в цій білій кімнаті. Я підійшов до стіни, та вдарив її з цілої сили. На ній з'явились тріщини і я знову вдарив.
Після декількох ударів, стіна зламалась і я побачив пустоту. У ній були люди. Вони були обвиті лозою, та схоже міцно спали. Навколо було багато цих білих кімнат. Коли я спробував вийти з яскравої коробки, виявилось, що в пустоті була невагомість, але я міг вільно переміщуватись. Побачивши цих людей, я відчув як сон почав брати мене у свої обійми. Я зрозумів що тут не можна залишатися надовго, тож я продовжив рухатися. Коли я прилетів в іншу кімнату, все стало нормальним, та я вирішив виглянути з неї. Я побачив Зорю, яка манила мене до себе. Та спробувавши підлетіти до неї, я знову відчув жагу до сну. Але біла кімната була неподалік і я встиг...встиг не заснути!
Так я продовжував доки не схопив сяючу зірку. Зоря, вона дала мені відчути...відчути щось неймовірне! Все що я не міг сприйняти, в раз досягло мене! Я відчув біль, смуток, радість, злість та багато інших емоцій!
Після всього цього, я якимось чином опинився на Землі...