Читати книгу - "Ти - мій спокій, Ірен Вастро"

-Ого.- кажу я.

-Так. Цінуй свою родину, бо дуже важко дитині переживати розлуку з батьками.- каже бабуся.

-Бабусю, а твої батьки теж любили одне одного?- питаю я.

-Звісно. Але не довго. Почалася війна і батька забрали воювати. Пізніше нам прийшла звістка, що батька вбили німці. З тих пір ми були удвох з мамою.- каже бабуся витираючи від спогадів мокрі очі.

-А як це війна?- питаю я.

-Краще тобі дитино, ніколи не знати що це.- каже з гіркотою бабуся.

-І всеж. Розкажи.- кажу я.

-Це дуже страшно. Вбивають невинних людей, руйнують їх будинки всього лиш для того, того щоб захопити вигідні землі, поневолити країну, яка є слабшою.- каже вона.

-Жах.- кажу я.- Сподіваюся, що я не буду проживати ніколи війну.- кажу я.

-Я теж на це сподіваюся.- каже бабуся сумно дивлячись в далечінь.

Ми з бабусею закінчуємо всю роботу на сьогодні  і я вирішую прогулятися вулицею.

-Бабусю, а тут ще діти мого віку є?- питаю.

-Так є.  Через два будинки живе родина Ковальчуків. В них є донька – Лариса. Їй теж 12 чи 13.- інформує мене бабуся.

-Тоді піду знайомитися, якщо ти не проти. Бо сумно мені буде без спілкування.- кажу я.

-Йди, прогуляйся.- підтримує мене бабуся.

Перевдягаюсь в штани та сорочку, бо стало трохи прохолодно і йду гуляти. Вже під двором бачу дівчину з довгою світлою  косою та великими блакитними очима. На руках вона тримає красиву чорну, пухнасту кицьку.

-Привіт.- вітаюся я першою.

-Привіт.- каже вона мені.

-Я Яна. А ти?- питаю я.

-Я Лариса.- каже вона.

-Пропоную  дружити, бо мені тут трохи сумно.- кажу я.

-Ти з міста приїхала? Онучка бабусі Надії?- питає дівчина.

-Так. Це я. Чи є у вас тут якісь розваги?- питаю я і починаю гладити її кицьку.

-Розваги? У футбол  граємо, на річку ходимо купатися, на городі помагаємо.- каже дівчина.

-А давай затра в обід на річку сходимо? Покажеш де вона у вас?- кажу я.

-Давай.- каже дівчина.

 Ми продовжуємо спілкуватися з дівчиною і розумію, що сумно мені тут точно не буде.

Ось таку нову історію кохання я починаю писати. Тут буде і перше кохання, і сльози, і дружба, і війна… Нажаль вона все ще поряд … Тож підписуйтеся на автора, додавайте книгу до бібліотеки і вперед…

Ваша Ірен Вастро