Читати книгу - "Червоний рахунок, Сергій Фішер"

Злата відчула, як її тіло напружується, але обличчя залишалося незворушним.

— Хтось знає, — тихо сказав Валерський. — Наша... домовленість під загрозою.

— Не розумію, про що ви, — холодно відповіла дівчина. — Мої оцінки відповідають рівню знань. Можете перевірити мене просто зараз.

Вона витягла з сумки конспекти, демонстративно розкриваючи їх перед викладачем.

— Не треба, — він відмахнувся. — Але якщо хтось дізнається...

— Ніхто не дізнається, якщо ми обидва будемо мовчати, — перебила його Злата. — Фотографії надійно сховані. У вас є копії?

Валерський похитав головою.

— А тепер мені потрібно йти, — Злата зібрала конспекти. — У мене день народження, до речі.

— Вітаю, — механічно відповів доцент. — Будьте обережні, Золотарьова. З вогнем жартувати небезпечно.

Вона вийшла з кабінету, акуратно закриваючи двері. Серце стукало так гучно, що, здавалося, його чути в коридорі. Анонімне повідомлення і тепер цей лист... Хтось знав. Хтось спостерігав.

Погляд Злати впав на годинник. 17:25. До зустрічі з невідомим доброзичливцем залишалося трохи більше півгодини.