Читати книгу - "Дванадцять місяців (12 місяців)"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Дванадцять місяців (12 місяців)" автора Самуїл Маршак. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
ялиночку прив’яжу й рушимо. А ти на мене не чекай, іди собі додому, бо замерзнеш у своїй одежинці, та й віхолою тебе замете! Пасербиця. Нічого, мені не в первину. (Допомагає прив’язати ялинку.) Солдат. Ось і готово. А тепер кроком руш, в путь-дорогу! Я вперед, а ти за мною, по моїх слідах. Так тобі легше буде. Ну, поїхали! Пасербиця. Поїхали. (Здригнулася.) Ох! Подивіться-но. Он там, за тими соснами, два діди в білих шубах стоять. Солдат. Які ще там діди? Де? (Робить крок уперед.) Це сосни. У цей час дерева зсовуються, і діди зникають за ними. Пасербиця. Та ні ж, я бачила. Два діди — в шубах, у шапках... Солдат. Нині й дерева в шубах та шапках стоять. Ходімо швидше, новорічну завірюху, та ще в лісовій глуші, ще й не таке приверзеться! Пасербиця і солдат ідуть геть. З-за дерев знов з’являються діди. Січень. Пішли? Ну, мабуть, це твої останні гості. Більше в цьому році людей у нас в лісі не буде. Клич братів новорічне вогнище розкладати. Грудень. А хто дрова принесе? Січень. Ми, зимові місяці! Грудень. А хто вогню принесе? Голоси з хащі. Весняні місяці! Грудень. Хто жар роздуватиме? Голоси. Літні місяці! Грудень. Хто жар заливатиме? Голоси. Осінні місяці! У глибині лісу мелькають чиїсь постаті. Крізь гілки світяться вогні. Січень. Що ж, брате, всі ми ніби зібрались — увесь рік. Замикай ліс на ніч, щоб ні ходу, ні виходу не було. Грудень. Гаразд, замкну! Віхола-метелиця Хай по лісі стелеться, Хай курить, Хай димить, Замітає землю вмить! Стань, завісо вітряна, Перед лісом, як стіна! Картина друга Палац. Класна кімната королеви. Шкільна дошка в розкішній золотій рамі. На оксамитовій подушці сидить і пише довгим золотим пером чотирнадцятилітня королева. Перед нею сивобородий професор арифметики і краснопису, подібний до старовинного астролога. Він у мантії, у докторському химерному ковпаку з китицею. Королева. Терпіти не можу писати! Усі пальці в чорнилі. Професор. Ви маєте рацію, ваша величносте. Це дуже неприємна справа. Недаремно старовинні поети обходились без письмового приладдя, тому їхні твори й віднесені наукою до розряду усної творчості. Проте наважуюсь попрохати вас накреслити власною вашої величності рукою ще чотири рядки. Травка зеленіє, Сонечко блищить. Ластівка з весною Вже до нас летить. Королева. Я напишу тільки: "Травка зеленіє". (Пише.) Травка зе-не... Входить державний канцлер. Канцлер. (низько схиляючись). Доброго ранку, ваша величносте. Дозвольте найшанобливіше просити вас підписати один рескрипт і три накази. Королева. Ще писати! Добре. Але тоді вже я не буду дописувати "зенеліє". Дайте сюди ваші папірці. (Підписує папери один за одним.) Канцлер. Дуже вдячний. А тепер дозволю собі попросити вас написати... Королева. Знов написати? Канцлер. Тільки вашу височайшу резолюцію на цьому проханні. Королева (нетерпляче). Що ж я повинна написати? Канцлер. Одне з двох, ваша величносте: "стратити" або "помилувати"... Королева (стиха). По-ми-лу-ва-ти... Стра-ти-ти... Краще напишу "стратити" — це коротше. Канцлер бере папери, кланяється і виходить. Професор (тяжко зітхаючи). ...Ах, ваша величносте, що ви написали! Королева. Ви знову помітили якусь помилку. Треба писати "стратети"?.. Професор. Ні, ви правильно написали це слово — і все ж таки зробили дуже велику помилку. Ви вирішили долю людини, навіть не подумавши! Королева. От іще! Не можу ж я писати й думати водночас! Професор. І не треба. Спочатку треба подумати, а потім писати! Королева. Якби я вас слухалась, я б тільки й робила, що думала, думала і нарешті, напевно, збожеволіла б. Але, на щастя, я вас не слухаюсь... Ну, що там у вас? Питайте швидше, бо інакше я цілий вік не вийду з класної! Професор. Дозвольте спитати, скільки буде сім разів по вісім? Королева. Щось не пригадую... Це мене ніколи не цікавило... А вас? Професор. Звичайно, цікавило, ваша величносте! Королева. Як дивно! Ну, до побачення, наш урок закінчений. Сьогодні, перед Новим роком, у мене безліч справ. Професор. Якщо така воля вашої величності... (Сумно збирає книжки.) Королева. Справді ж, добре бути королевою. Усі мене слухають, навіть мій учитель. Скажіть, а що ви зробили б з іншою ученицею, якби вона відмовилась вам відповісти, скільки буде сім разів по вісім? Професор (боязко). Поставив би у куток. Королева. Ха-ха-ха! А якби вона й після цього не схотіла сказати? Професор. Я б... Прошу пробачення у вашої величності, я б залишив її без обіду... Королева. Без обіду? А якщо вона жде до обіду гостей наприклад, посланців якоїсь держави або іноземного принца? Професор. Та я ж говорю про звичайну школярку, ваша величносте. Королева (притягує крісло і сідає в нього). Ви, як виявляється, дуже жорстокий дідуган. А чи ви знаєте, що я можу вас стратити?! Професор (тремтячи). Ваша величносте! Королева. Так, так, можу. Чому б ні? Ви дуже свавільна людина... Що б я не сказала, ви кажете: неправильно. А я люблю, щоб зі мною погоджувались. Професор. Ваша величносте, присягаюсь життям, я більше ніколи не буду з вами сперечатись, якщо така ваша воля. Королева. Присягаєтесь життям? Ну, гаразд. Тоді продовжимо наш урок. Спитайте в мене що-небудь! (Сідає за парту.) Професор. Скільки буде шість разів по шість, ваша величносте? Королева (дивиться на нього, схиливши голову набік). Одинадцять. Професор (сумно). Абсолютно правильно, ваша величносте. А скільки буде вісім разів по вісім? Королева. Три. Професор. Правильно, ваша величносте. А скільки буде... Королева. Скільки та скільки! Яка-бо ви допитлива людина! Краще самі розкажіть мені щось цікаве. Щось новорічне. Адже ж завтра Новий рік. Професор. Ваш покірний слуга!.. Рік, ваша величносте, складається із дванадцяти місяців... Королева. Он як? Справді? Професор. Абсолютно точно, ваша величносте. Місяці звуться: січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень.. . Королева. І ви знаєте всі на ймення? Яка у вас чудова пам’ять! Професор. Дуже вдячний, ваша величносте. Серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень. Місяці йдуть один за одним. Тільки скінчиться один місяць, зразу ж починається другий. І ніколи ще не бувало, щоб лютий настав раніше, ніж січень, а вересень — раніше, ніж серпень. Королева. А якби я схотіла, щоб зараз настав квітень? Професор. Це неможливо, ваша величносте! Королева. Ви знов?. Професор (благально). Це не я заперечую... Це наука і природа! Королева. Скажіть, будь ласка! А коли я видам такий закон? Професор (безпорадно розводить руками). Боюсь, що й це не допоможе... Але навряд чи вашій величності будуть потрібні такі зміни в календарі. Адже кожен місяць приносить нам свої подарунки і розваги. Грудень, січень і лютий — санки та ковзани, новорічну ялинку, в березні починає танути сніг, у квітні з-під снігу визирають перші проліски... Королева. От я й хочу, щоб уже був квітень, я дуже люблю проліски! Я їх ніколи не бачила. Професор. До квітня лишилось зовсім небагато, ваша величносте, всього якихось три місяці, або дев’яносто днів. Королева. Дев’яносто? Я не можу чекати і трьох днів. Завтра новорічний прийом, і я хочу, щоб у мене на столі були ці... як ви їх назвали... проліски. Професор. Ваша величносте, але закони природи... Королева (перебиваючи його). Я видам новий закон природи!.. (Плеще
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дванадцять місяців (12 місяців)», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Дванадцять місяців (12 місяців)» жанру - 💙 Дитячі книги:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Дванадцять місяців (12 місяців)"