Читати книгу - "Рудий Щур, Франко Петро"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Три дні дув міцний вітер, кораблем качало і кидало, буруни заливали поміст, лапки прийшлося поховати. Треба було звивати і наставляти вітрила, роботи було повні руки, і залога забула за щура. Щур більше не показувався, Може змила його яка хвиля у море? Показалася Одеса. Шікіпер стояв на капітанськім містку. Із пристані виплив маленькни пароходик і взяв "Соловейка" на буґсір. Наче люлька пакала машина пароходика, і беріг скоро приближався. Звинено всі вітрила. До камінної греблі оставало ще кілька сяжнів. Ціла залога в найбільшім порядку стояла на своїх місцях. Враз із кухні роздався страшний крик. Двері вискочили з завіс і на помості показався кухар зі своїм страшним "скорпійоном" у руках. Перед ним біг величезний рудий щур. Тут-тут мав кухар завдати йому смертельний удар, але за кождим разом щур забігав за щоглу. Всі покинули свої становища. Хто що мав, хватав у руки і біг бити навісного щура. Щур миттю видрапався на щоглу і побіг першою рейкою. За ним кинулися усі: виходу щуреви не було. Там мусів згинути. На переді був зручний кухар зі скорпійоном у зубах. Тільки Прокіп не брав участи в полюванні, Він одинокий не покинув свойого становища. Стояв із линвою в руках і тільки дивився до гори. Шкіпер даремно свистав і кричав могутнім басом. Ніхто його не слухав. Бувають такі хвилини, що прикази прямо не доходять до слуху. Товпа на набережній теж зацікавилася незвичайним видовищем: ціла залога бігла за одним щурем, що станув собі на кінчику рейки на задні лапки і дивився одним оком чи далеко ще його переслідовники. Другим оком мав цілком що иншого на гадці.
"Бий його! бий!" гукали моряки, що стояли позаду кухаря.
"Бий його!" гукали моряки на березі. Пароходик видав протяжний свист. Його завдання було скінчене; барка причалила до берега.
Кухареви схибнулася дещо нога, але помимо того завдав страшний удар. Хибив щура, але цілий жмут цьвяхів поцілив Прокопа, що сповняв твердо свій обовязок, прямо в плечі. Три крики роздалися рівночасно: кричав цілий "Соловейко", кричала ціла набережна, а Прокіп ричав. Щур спокійно плив до берега.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Рудий Щур, Франко Петро», після закриття браузера.