Читати книгу - "Як упорядкувати справи. Мистецтво продуктивності без стресу"

Буває, ми не надаємо значення особистим рисам творця, коли оцінюємо важливість його праці. Наприклад, на загал Стівом Джобсом захоплювалися більше як першовідкривачем дизайну, ніж як взірцем особистої поведінки. В інших випадках істотний зв’язок життя і думок людини додають потужності її меседжу. Я можу засвідчити з власного спілкування з Девідом Алленом дещо, про що читачі лише здогадуються і на що сподіваються: він намагається бути якомога щирішим стосовно тих речей, яких навчило його життя.

Дехто вважатиме, що йому не потрібна ця книжка, і в буквальному сенсі це справді так. По всьому світу і в усі часи люди живуть успішним життям, яке їх задовольняє, абсолютно не цікавлячись підходом «Як упорядковувати справи». Але більшість людей, яких я знаю і які прочитали цю книжку, отримали користь від часу, витраченого на сприйняття її послань і прихованих підтекстів. Два моїх критерії, якими я тестую будь-яку книжку: чи я пам’ятаю її за місяць або два після прочитання і чи вплинула вона на моє світобачення. Обидва тести «Як упорядковувати справи» склала успішно. Я радий, що її наразі представлено новому поколінню читачів.

— Джеймс Фелловз

Джеймс Фелловз — міжнародний кореспондент журналу The Atlantic, автор десяти книжок, остання з яких — «China Airborne». Уперше він писав про Девіда Аллена для згаданого часопису в статті 2004 року «Організуй своє життя!»

Вступ до доповненого та виправленого видання

Те, що лежить перед вами, є цілковито переписаним першим виданням книги «Як упорядкувати справи», що вийшло друком у 2001 році. Насправді я перенабрав рукопис від початку до кінця з метою перегляду мови та змісту, які могли бути неповними, застарілими або просто не годилися для того, щоби підтримувати книжку функціональною, як фундаментальний і «невмирущий» посібник, що був би корисним абсолютно всім, залишався доречним і придатним для XXI століття і навіть далі. Я волів також об’єднати найбільш значущі та цікаві речі, які бачив і яких навчився, для методики, запровадженої в книзі «Як упорядкувати справи», оскільки і в подальшому я пов’язаний з нею у найрізноманітніші способи відтоді, як вийшло перше видання. Зокрема, це моє глибоке розуміння її сили, витонченості та сфери застосування, а також те, як сприймали цю книгу в міру її розповсюдження світом.

По-новому оцінюючи цю працю, я виявив речі, що не потребували змін, — це її фундаментальні принципи та ключові техніки. Коли я створював нове видання, переглядаючи написане раніше, із вдячністю усвідомив, що принципи продуктивності без стресу, викладені мною, а також більшість найкращих способів їх застосування залишилися непохитними і будуть такими в осяжному майбутньому. Згідно з правилами для команди космічних дослідників, під час висадки на Юпітер у 2109 році, астронавти застосовуватимуть ті самі принципи контролю та зосередженості, які існують сьогодні. Вони так само потребуватимуть певного аналога «кошиків» (про це в книзі далі), щоби сприймати потенційно значущу вхідну інформацію, якої вони не очікуватимуть, обиратимуть, на чому фокусуватися протягом першої екскурсії. Ухвалення рішення про першочергову дію завжди буде вирішальним для успішного виконання будь-якого завдання, незалежно від його масштабу.

Оскільки від часу першого видання книги багато змінилося в тому, як ми живемо і працюємо, я вніс відповідні правки у базовий матеріал і тепер поділюся своїми думками стосовно того, що з’явилося нового та цікавого в цій сфері. Мої поради стосуватимуться як новачків у даній методиці, так і шанувальників GTD[1], які, можливо, прочитають це видання, щоб запозичити нове в її розвитку.

Що нового

Ось декілька основних пунктів з категорії «що нового», які вплинули на редагування книги.

Поширення цифрових технологій

Тривалий прояв закону Мура (потужність цифрових обчислень з часом експонентно зростає) разом із культурно розгалуженим поширенням цифрового світу в нашому щоденному житті постійно дивує, захоплює і приголомшує нас. Оскільки книга має справу передусім зі змістом і значенням тих речей, якими нам потрібно керувати, незалежно від того, як це проявляється чи організовується — у цифровому вигляді або на папері, — переваги технологій істотно не впливають на саму методику. Запит, надісланий електронкою, власне, означає те саме і має оброблятися так само, як прохання, висловлене до вас біля кавового автомата.

Проте дротовий/бездротовий світ одночасно і посилив, і послабив наші вміння застосовувати основні практики сприймання, організації та доступу до того, що справді має значення для нас. Нині в нас є можливість користуватися багатьма суперінструментами і додатками, які з’являються щоденно і справді значущі в нашому житті, однак надмір опцій може легко розвіяти весь наш продуктивний запал. Якщо повсякчас намагатися пізнавати й використовувати технології, що постійно розвиваються, це може спричиняти неабиякий тиск на правильне розуміння методології робочого процесу.

Отож я змістив мої попередні акценти з видів інструментів, які якнайліпше пасують до певних завдань, і визнав неминучість нашого нового цифрового та мобільного світу. Я також прибрав більшість посилань на специфічне програмне забезпечення, які містилися у першому виданні. Рівень інновацій у цій сфері означає, що будь-яка конкретна програма може легко стати застарілою, оновленою чи заміщеною іншою до того часу, як ви про неї прочитаєте. Я, власне, вийшов з цієї гонитви і пропоную загальну модель того, як можна оцінити корисність будь-якого інструменту.

У цьому виданні я сумнівався щодо того, скільки уваги приділяти паперовим інструментам і матеріалам (особливо для збирання, створення довідкових тек та зберігання), оскільки більшість представників молодого покоління дійшла висновку, що їм не потрібен папір узагалі. Ризикуючи виявитися старомодним, я вирішив не чіпати більшість інструкцій з першого видання, адже багато потенційних читачів нової версії по всьому світу хоча б зрідка вдаватимуться до паперових варіантів зберігання та поширення інформації. За іронією долі, серед багатьох, хто вважав себе людьми цифрових технологій, відроджується інтерес до використання паперових носіїв[2]. Час покаже, чи ми справді зможемо позбутися цього способу передачі інформації.

Світ, що постійно онлайн

Немає нічого нового, важить лише те, як часто це відбувається.

Мене часто запитують, які нові поради може запропонувати GTD в умовах мобільного світу, що повсякчас є доступним для зв’язку.

Необхідність часто мати справу з великими обсягами потенційно значущих даних, можливо, й існувала в минулому лише для таких видатних особистостей, як Наполеон, коли він крокував