Читати книгу - "Моя СусІдка ВІдьма, Маріанна Ласкава"

І на цьому я вимкнулася. Я звичайно завжди рада її чути, але я боюся, якщо мати захоче, то знайде мене, вона сильна відьма, але серед усіх нас сильніший за всіх я. Як казала бабуся, я зібрала силу трьох поколінь, тому й сильніша за всіх. І тому так усім важлива. Як я за бабусю сумую, як мені її не вистачає. Що ж вистачить сентиментів і спогадів, до вечора ще далеко, а справ у мене дохрена. І я встала та пішла у ванну. Після привела себе до ладу, одяглася, поїла, і зайнялася замовленнями на сайті.

І ось увечері після 21.00 години. Я була на кухні, допивала свій заспокійливий чай, Олі сидів на підвіконні вікна, з якого був вид на дорогу. Я почула шум гальм машини, і розуміла що це до мене, і він одразу сказав:

- Софія походу у нас гості.

- Я зрозуміла Олі ...

І визирнувши до вітальні, і запитала:

- І хто там?

- я що схожий на екстрасенса?

- ОЛІПМ!

- ой, гаразд, зараз .....

- І?

- так з машини вийшла жінка, в довгому чорному пальто з великим капюшоном, як в тому фільмах про середньовічних відьм, щоб не було видно обличчя. Думаєш по твою душу?

- тоді їх було б більше Олі, мабуть клієнтка.

- але вони ж відмовляються працювати з тобою Софія!

- не всі Олі, не всі…

І тут стукіт у двері, що ж досі дізнатися чого їй потрібно. Я пішла, відкрила, там побачила високу, струнку дівчину, в чорному довгому пальті, з величезним капюшоном, мабуть, що б, я не бачила її обличчя, вона, або надто важлива персона або боїться, і, подивившись на мене крізь капюшон, сказала:

- Софія Нікітіна?

- так це я. А ви?

- можу я спочатку увійти?

- Так, прошу ...

І вона ввійшла, я зачинила за нами двері, і повела її до вітальні, там сказала:

- Сідайте ...

- Дякую..

І ми сіли, потім я сказала:

- я вас слухаю міс?

- я у справі

- Я зрозуміла, як я можу до вас звертатися?

- Клич мене Леді Х, я занадто відома, щоб казати своє справжнє ім'я! І афішувати свій візит сюди!

- Так без проблем, і так, я слухаю, що вас привело сюди? Що вам від мене потрібно? Яке зілля?

- я хочу любовне приворотне зілля з прив'язкою і до того ж назавжди! Хочу щоб нас ніхто не розлучив!

Ох, така справа дуже серйозна. Я завжди відмовляю, на будь-які привороти, бо знаю про наслідки для них і себе, а тут прямо НАЗАВЖДИ. Мабуть справа серйозна і відчайдушна. Вона кохає, а він ні. Так завжди у тих, хто доходить до таких заходів. І я відповіла:

- Ви ж знаєте, я таке зілля не роблю!

- знаю, але за правильної стимуляції можна на все погодитися пані Нікітіна! Чи не так? Якщо знати підхід..

- А якщо ні? не все завжди в грошах полягає леді Х

- я знайду важелі на будь-якого Софія Нікітіна! Навіть на тебе! Не хочеш гроші, це буде щось інше!

- Є багато інших, хто за гроші зробить таке, і навіть більше  і краще! Чому я? Чим я така особлива?

- я була у багатьох, вони відмовили, через складність процесу ... і того що немає стажу на прив'язку назавжди.

- так процес складний, але я не єдина, хто це може…

- боюсь єдина!

- я сказала, ні, і не думаю, що  передумаю, так що не бачу сенсу говорити далі! Це марна трата часу

- Послухай дівчинка, якщо відмовиш, я знищу тебе, твоє життя, роботу, та все! і здам тебе до Департаменту, а ти знаєш, що там роблять із такими милими відьмами як ти, а ще  за такі злочини!

- знаю.

- ну ось, тепер подумай, чи варте воно такого? А? всього одне зілля?ще й для тебе не важке

Їх, або вбивають, або живлять, або спочатку живлять, а потім вбивають. Загалом наприкінці все одно смерть. І я вирішила сказати:

- Я можу подумати?

- можеш….

- І ще можу я побачити жертву, на фото? Того, кого ти так хочеш? ну собі назавжди…

- Так…. у мене є його фото… я…. він .. я його дуже люблю, і ..

- Мені це не потрібно, просто дай сюди фото!

І вона дістала його з сумочки дала мені. Побачивши фото, я офігіла. Я не вірила своїм очам. На фото був Роман Дідіков. Той, що бігав за мною! Який мене поцілував на очах усіх, і який кілька годин тому запрошував мене на побачення! Твою ж мати! І вона бачила, як я дивлюся на фото, і сказала: