Читати книгу - "Піти від невірного, Адалін Черно"

— Нічого не змінилось. Ти так само вважаєш за краще бігти від проблем, а не розв’язувати їх, — хмикає, дивлячись на мене в дзеркало заднього виду.

— А ти ні? — огризаюся. — Стільки років минуло, а ти досі на побігеньках у батька.

— Ти нічого про мене не знаєш, Ясмін, — холодно карбує.

Швидкість збільшується, і вже за кілька миттєвостей ми виїжджаємо на трасу, яка веде нас геть із міста.

— Куди ми їдемо?

Будинок батька розташований зовсім в іншому місці. Було б логічно поїхати туди, адже маєток тата — єдина фортеця, на яку не ризикне ринути Динар.

— Ми їдемо до мене, Ясмін.

— Не зрозуміла.

Зіштовхуємось поглядами в дзеркалі заднього виду.

— Ти подзвонила колишньому, якого шалено кохала, і втекла з ним, — спокійно пояснює Давид. — Така легенда для твого чоловіка.