Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Зачарований хутір, Валерій СЛОБОДА 📚 - Українською

Читати книгу - "Зачарований хутір, Валерій СЛОБОДА"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Зачарований хутір" автора Валерій СЛОБОДА. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 19 20 21 ... 51
Перейти на сторінку:

– Тоді, правда, вже сутеніло і я трохи невпевнений, але це недалечко, там, де я ставлю пастки на зайців.

– А можеш показати? – встряв Онік.

– А що, дуже треба? – запитав Максим, поглядаючи на свою рибину, що ще тріпотіла під остями.

– Треба, Максиме, – наполіг Ярон.

Максим мовчки положив рибину до торбини, приховав на березі ості і подався до місця пригоди. Пройшовши десь близько кілометра, Максим зупинився.

– Що, тут? – запитав Ярон.

– Ніби тут, – відповів Максим. – Ось біля того дуба.

Хлопці спробували знайти біля дерева хоч щось, що могло вказати на те, чому саме тут відбулася зустріч Корзо з незнайомцем, час потратили марно. Хотіли було розходитися, але в Ярона з’явилася цікава думка.

– А чому ми вирішили, що саме біля цього дуба, Корзо зв’язувався з тим типом? Він спокійно міг його викликати і в селищі. А можливо навіть через медальйон? Цей же медальйон може навіть вбити, якщо потрапить не до тих рук. – розмірковував Ярон.

– А можливо, пристрій для виклику не біля цього дуба, а десь подалі від такого примітного орієнтиру, – підтримав його Максим, – навіть ось біля тої осини. Вона тоненька, непримітна, хто на неї зверне увагу? А цей віковий дуб сам в очі преться.

– Можливо, ви хлопці й праві… – кинув слово на ходу, прямуючи до осики, Онік.

Поки Максим і Ярон ще стояли й міркували, то Онік вже ретельно нишпорив біля неї.

– Гей, хлопці! А тут є щось цікаве, – гукнув він.

– Що це за штуковина? – запитав Максим, вдивляючись на металеву пластину, покриту дивними символами.

– Подібні знаки я бачив на медальйоні влади… – сказав Ярон, пробуючи взяти залізяку до рук. Але та навіть не ворухнулася.

– Ну, що там? – запитав Онік.

– Та ніби до землі прибита.

– Або підсилена гравітація, – встромив і свого носа Максим.

– Що підсилено? – майже разом запитали хлопці.

– Не зважайте, то я так, думки в голос, – відмахнувся Максим, зрозумівши, що не під силу йому пояснити цим людям, що таке магнітне поле і гравітація.

Пововтузившись ще трохи з тією залізякою, Ярон зрозумів, що її ніяк не зрушити з місця, та з пересердя тупнув по ній ногою. І раптом у залізяці щось клацнуло, і вона спалахнула червоними та синіми кольорами. Якусь мить ці кольори поблимали і загасли.

– А ось і маяк-передавач! – вголос здогадався Максим, бо тільки він з них був обізнаний у цих технологіях.

– Який ще, в дідька, маяк пер...редавач? – не повторивши вірно слово, запитав Онік.

– Довго пояснювати, краще сховаємося, бо за моїм прогнозом, незабаром з’явиться ця клята сфера, – сказав Максим.

І хлопці хутко кинулися до чагарника, який поглинув їх у свої хащі.

Максим відчув, як у повітрі з’явився вже знайомий запах озону і затріщали електро-розряди. Хлопців це не шокувало, бо вони вже не один раз бачили, як з’являється ця загадкова сфера.

1 ... 19 20 21 ... 51
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зачарований хутір, Валерій СЛОБОДА», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Зачарований хутір, Валерій СЛОБОДА"