Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Веле Штилвелд: Сни далеких світів, Веле Штылвелд 📚 - Українською

Читати книгу - "Веле Штилвелд: Сни далеких світів, Веле Штылвелд"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Веле Штилвелд: Сни далеких світів" автора Веле Штылвелд. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 19 20 21 ... 45
Перейти на сторінку:

Мурлон був загадковою істотою, яка з'являлася і зникала, наче димка. Він був старий і мудрий, і Рона завжди раділа, коли бачила його посмішку. Але на цей раз Мурлона не було ніде.

Одного разу, коли Рона гуляла у старому парку, дощ почав лити як із відра. Вона сховалася під лавкою, щоб сховатися від негоди. І там, у зливі, вона побачила щось незвичайне.

Під лавкою лежало маленьке кошеня. Його вовна була мокрою і клаптями, а очі блищали, наче зірки. Рона підняла його і виявила, що це був раніше важливий і розкішний Мурлон. Але як він тут виявився? І чому він був без своїх просто феєричних галактичних крил?

Рона вирішила з'ясувати правду. Вона дізналася, що Мурлон страждав надмірним альтруїзмом і пристрастю до всіляких екстра модних паблік рілейшнз. На одній з таких зустрічей він і подарував свої крила антропоморфному птаху на ім'я Орніс - "на ганьбити", але та не повернула йому їх. Орніс просто взяла і відлетіла, прикинувшись білобрисим земним юнаком. Втім, навіть при цьому він не знімав із себе галактичних крил, а просто вміло ховав їх у себе за спиною.

Тепер Мурлон був без крил, але Рона вирішила допомогти йому. Вона використала свою чарівну силу, щоб створити нові крила для Мурлона. Він знову міг літати, і вони стали справжніми друзями.

Так почалася їхня спільна історія – історія про крилату чарівницю Рона та її вірного супутника Мурлона, який тепер знав, що справжня дружба цінується навіть більше, ніж галактичні крила.

Коротше, коли в черговий раз Рона не знайшла на землі Мурлона мокрим безкрилим кошеням, вона засмутилася і пригадала, як її запросили стати гідом на планеті Богів і суміжних з нею територій. Серед цих суміжних світів виявилася і планета Земля, але на той час Землю вже курирував сам Мурлон, з яким Рона не тільки потоваришувала, а й стала йому добрим радником.

Сам Мурлон страждав надмірним галактичним альтруїзмом і пристрастю до всіляких паблік релейшнз. Це мало не занапастило його, коли він потоваришував із земною недолюдською сутністю на ім'я Орніс.

- Орніс – це птах? - одразу перепитав хтось...

- Птах, птах, та тільки антропоморфний, бо його одного разу просто позбавили крил...

І ось Мурлон, не подумавши, взяв і подарував на цій сходняку ​​недоантропоморфних сутностей свої галактичні крила, які Орніс у підсумку так і не повернув ці чудові галактичні крила. Мурлон.

Мурлон був загадковою істотою, яка з'являлася і зникала, наче димка. Він був старий і мудрий, і Рона завжди раділа, коли бачила його посмішку. Але на цей раз Мурлона не було ніде.

І ось одного разу, коли Рона гуляла у старому парку, дощ почав лити як із відра. Вона сховалася під лавкою, щоб сховатися від негоди. І там, у зливі, вона побачила щось незвичайне.

Під лавкою лежало маленьке кошеня. Його вовна була мокрою і клаптями, а очі блищали, наче зірки. Рона підняла його і виявила, що це був раніше важливий і розкішний Мурлон. Але як він тут виявився? І чому він був без своїх просто феєричних галактичних крил?

Рона вирішила з'ясувати правду. Вона дізналася, що Мурлон страждав надмірним альтруїзмом і пристрастю до всіляких екстра модних паблік рілейшнз. На одній з таких зустрічей він і подарував свої крила антропоморфному птаху на ім'я Орніс - "на ганьбити", але та не повернула йому їх. Орніс просто взяла і відлетіла, прикинувшись білобрисим земним юнаком. Втім, навіть при цьому він не знімав із себе галактичних крил, а просто вміло ховав їх у себе за спиною.

Тепер Мурлон був без крил, але Рона вирішила допомогти йому.

Коротше, коли в черговий раз Рона не знайшла на землі Мурлона мокрим безкрилим кошеням, вона засмутилася і пригадала, як її запросили стати гідом на планеті Богів і суміжних з нею територій. 

Серед цих суміжних світів виявилася і планета Земля, але на той час Землю вже курирував сам Мурлон, з яким Рона не тільки потоваришувала, а й стала йому добрим радником.

Мурлон просто на якийсь час позичив своєму земному дружку Орнісу свої прекрасні галактичні крила "на ганьбити". А той узяв і пішов... Ні, не просто взяв і пішов... А вкрав ці чарівні крила довірливого Мурлона.

Коли ж при черговому відвідуванні Землі Рона не відшукала на планеті Мурлона, вона раптом під зливою виявила під парковою лавкою кошеня. То був Мурлон.

- Ну, ні, - я можу зігріти Мурлона і своїм великим теплом, але спочатку я знайду Орніса і відберу у нього галактичні крила Мурлона. - вирішила добра і дуже пильна дівчинка-чарівниця Рона. Після цього вона ще більше обурилася і знайшла мерзотника Орніса, що хвацько купається в купових хмарах.

- Так він доведе планету навіть у січні до грози! Не буде цього, - по-дівочому грізно сказала добра чарівниця Рона, і за одну мить зірвала і крилатого злодюжки крила Мурлона, що дозволило їй навіки його заземлити.

Але тут втрутився і заступився за свого земного друга Орніса сам Мурлон і просто благав Рону дозволити Орнісу іноді теж літати. Адже він зазнав краси польоту, без якої на Землі він уже просто помре.

- Добре, хай буде по-твоєму. Віднині я призначаю Орніса твоїм земним підмайстром, але без тебе польоти йому будуть назавжди заборонені навіки та повсякчас.

- Амінь! - тільки й погодився з чарівницею Роною Мурлон, що ні в чому не провинився перед нею, і відваживши для порядку в явно провинившому Орнісу ляпас, разом зі своєю новою земною підмайстром Орнісом рушив у захмарний політ у звично невідомому напрямку.

- Ці хлопчики, - зітхнула Рона і розчинилася в глибинах галактики.

Тут би й поставити нам крапку. Але навіть у найдобрішій казці зло має бути караним…. Вільно чи мимоволі… ви пам'ятаєте. Як Орніс з обманом заволодів галактичними крилами наймилішого добряка Мурлона? Отож. Добра чарівниця рона так просто вчинити не могла. Вона ж була онукою фурії і тому вирвала крила з тіла Орніса з кров'ю.

Ні, безперечно, вона регулярно посилала з тих пір з будь-якого куточка галактики йому все нові і нові цілющі зілля, припарки та мазі, але зцілити від провини зради вона Орніса так і не змогла ... До того ж катаючись на хмарах сам Орніс дуже часто забував про назавжди набутого болю, пустуючи над Землею з Мурлоном десь на перистих хмарах, і тільки зрідка відчуваючи за спиною криваві грудки, які нагадували йому про людську ницість і зраду.

1 ... 19 20 21 ... 45
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Веле Штилвелд: Сни далеких світів, Веле Штылвелд», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Веле Штилвелд: Сни далеких світів, Веле Штылвелд"