Читати книгу - "Королева місяця та сонця, Дроянда"

Браття, незважаючи на всі труднощі, підтримували один одного, обмінюючись досвідом і навичками. Макс став для всіх не тільки братом, але й справжнім лідером, який допомагав координувати їхні зусилля.

— Ми можемо навчитися всьому разом, — сказав Макс, коли вони переживали чергове важке випробування. — Немає нічого неможливого, якщо ми працюємо як одна команда.

Кожен із них почувався трохи втомленим і виснаженим, але віра в себе та підтримка один одного допомогли подолати труднощі. Вони навчалися, ростили і вдосконалювали свої сили, і з кожним днем вони ставали сильнішими, готовими до будь-яких нових викликів.

Ник почував себе все більш засмученим, спостерігаючи, як Влад і Агафія часто спілкуються під час уроків та тренувань. Спочатку це здавалося простою дружбою, але чим більше він бачив їх разом, тим більше почував ревнощі.

Одного разу, після заняття з магії простору, коли Агафія і Влад допомагали один одному з новим завданням, Ник не зміг стримати свої емоції. Він підійшов до них, і його голос звучав більш різко, ніж зазвичай.

— Агафія, ти справді впевнена, що Влад — той, хто тобі потрібен? — запитав він, не приховуючи емоцій. — Чому ти постійно з ним?

Агафія здивовано подивилася на Ника, розуміючи, що щось не так. Вона не розуміла, чому той почав ставитися так до Влада.

— Ник, це не те, про що ти думаєш, — сказала вона, намагаючись заспокоїти його. — Ми просто працюємо разом над завданням. Ти ж знаєш, я ціную нашу дружбу, і для мене ти важливий, але ми всі — команда.

Але Ник не міг повністю заспокоїтися. Його серце билося швидше, і він відчував, як ревнощі ростуть всередині нього. Він повернувся і пішов, не чекаючи відповіді.

Влад, хоч і не знав точно, що відбувається в душі Ника, намагався виявити розуміння.

— Ти знаєш, що я не маю на меті щось більше, ніж дружбу, правда? — сказав він Агафії, коли Ник зник із їхнього поля зору. — Я просто намагаюся допомогти.

Агафія кивнула, але її серце було не зовсім спокійне. Вона не хотіла, щоб між ними виникали непорозуміння через якусь дурницю.

— Я знаю, Влад. І я ціную твою допомогу. Але я не хочу, щоб Ник почувався так, як він зараз почувається.

Ввечері, коли вони повернулися до своїх кімнат, Агафія вирішила поговорити з Ником. Вона не могла допустити, щоб його ревнощі та невпевненість вплинули на їхню дружбу.

— Ник, — сказала вона, заходячи до його кімнати. — Я знаю, що ти відчуваєш себе незручно через те, що я проводжу час з Владом. Але це не те, що ти думаєш. Ти для мене дуже важливий, і я хочу, щоб ти знав: я тут, і я ціную тебе, а не просто твій статус чи твою здатність допомогти.

Ник подивився на неї, і в його очах промайнув сумнів.

— Але чому він постійно з тобою? — спитав він. — Чому тобі так з ним комфортно?

Агафія посміхнулася і сіла поруч із ним.

— Тому що я довіряю всім нашим друзям, і тому що ми команда. Я з вами, і ми разом переживаємо все це. Не важливо, хто навколо, я буду тут для тебе. Ти для мене завжди будеш другом, і це не зміниться через те, що я спілкуюся з іншими.

Ник задумався, і його обличчя пом'якшало. Він розумів, що його почуття ревнощів не мали підстав, але все ж важко було подолати ці емоції.

— Мені теж дуже важлива твоя підтримка, — сказав він тихо. — Вибач, я не хотів виглядати так.

Агафія поклала руку йому на плече.

— Все буде добре, я тебе розумію.

І хоча Ник все ще відчував невелику тривогу, він зрозумів, що справжня дружба і підтримка важливіші за ревнощі. Він пообіцяв собі, що більше не дозволить своїм почуттям заважати їхній команді.

З того часу між ними, хоч і були невеликі суперечки, але вони ставали сильнішими як друзі, і відносини стали відкритішими та чеснішими.